НОВЕ НА САЙТІ


16.12.24:::На сайті на сторінці АКІОЦ "Річні звіти" розміщений річний звіт АКІОЦ за 2024 рік.


01.02.24:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


05.10.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений ПЛАН підготовки господарства Головної астрономічної обсерваторії НАН України до опалювального сезону 2023-2024 рр..


04.04.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений НАКАЗ від 03.04.2023 №7-ОД "Про прийняте рішення щодо наміру передачі майна в оренду".


НАУКОВА СПАДЩИНА

До 140-річчя від дня народження
академіка Олександра Яковича Орлова,
засновника ГАО НАН України

Читати книгу

НЕВІДОМІ ЛИСТИ О.Я.Орлова

Photo: Alexander Krugliy 30 Aug 2015

В електронній книзі, присвяченій 140-річчю з дня народження Олександра Яковича Орлова, у розділі "З родинних мемуарів" з'явились нові матеріали: унікальні листи Олександра Яковича про відвідини ним обсерваторії на горі Піп Іван у 1939 році. Листи передані академіку НАН України А.Г. Наумовцю І.Г. Нєізвєстним, онуком О.Я. Орлова.

І.Г.Нєізвєстний - член-кореспондент РАН, співробітник Інституту фізики напівпровідників і професор Новосибірського технічного університету, відомий спеціаліст у галузі мікро- і наноелектроніки. Народився в Одесі в 1931 р., закінчів МЕІ, працював у ФІАН, після створення Сибірського відділення переїхав туди.

Читати...

ЯК «АСТРОНОМІЧНІ ЗУБРИ» ВРЯТУВАЛИ ПОЛТАВСЬКУ ГРАВІМЕТРИЧНУ ОБСЕРВАТОРІЮ В 1934–1938 рр.

Зі сторінок архівного рукопису О.Я. Орлова 1938 року

А.О.Корсунь, М.В.Лубков

У статті розкрито одну з маловідомих сторінок життя видатного вченого-астронома і геофізика, засновника наукової школи з геодинаміки, фундатора Полтавської гравіметричної обсерваторії та Головної астрономічної обсерваторії НАН України академіка Олександра Яковича Орлова. В архіві Полтавської гравіметричної обсерваторії було знайдено документ — незавершений рукопис О.Я. Орлова під назвою «Астрономічні зубри», датований 15 листопада 1938 р., який дозволяє по-новому подивитися на деякі події того часу...

Вісник НАНУ, 2020, №7

 

COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

YOUTUBE CHANNELS

Запис трансляції з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019

Ютуб-канал
«Все про Всесвіт»

  • Voitko A., Kleshchonok V., Shubina O.S., et al.Photometric study of eight distant comets. 2025,MNRAS,Vol.538,is.3,p.1609-1627. 2025MNRAS.538.1609V
  • Karachentsev I.D., Karachentseva V.E., Vladimirova K., et al.More Local Volume dwarf galaxy candidates. 2025,Publications of the Astronomical Society of Australia (PASA),Vol.42,article id. eo26. 2025PASA...42...26K
  • Pérez-Díaz B., Pérez-Montero E., Zinchenko I.A., et al.Chemical enrichment in LINERs from MaNGA: I. Tracing the nuclear abundances of oxygen and nitrogen in LINERs with varied ionizing sources. 2025,A&A,Vol.694,p.A18 (23 pp.). 2025A&A...694A..18P
  • Pilyugin L.S., Lara-Lopez M. A., Tautvaišienė G., et al.Metal-THINGS: The Milky Way twin candidate NGC 3521. 2025,A&A,Vol.694,p.A113 (15 pp.). 2025A&A...694A.113P
  • Yushchenko V.A., Gopka V., Yushchenko A.V., et al.Evaluating Promethium Abundance in the Atmospheres of Magnetically Peculiar Star HD 25 354. 2025,Kinematics Phys. Celest. Bodies.- New York: Allerton Press,Vol.41,is.1,p.26-33. 2025KPCB...41...26Y
  • Ishchenko M.V., Masliukh V., Hradov M., et al.Dynamical evolution of the open clusters with different star formation efficiencies and orbital parameters. 2025,A&A,Vol.694A,р.33 (13 рр.). 2025A&A...694A..33I

 

 

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: ADS Tagged Format for :" Bibliographic Data Transfer

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва ALLERTON PRESS


Login Form

Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

veles.03.03.2021.jpg

Астрокосмічний інформаційно-обчислювальний центр

У 1965 р. в Обсерваторії була створена обчислювальна лабораторія, яка входила до складу відділу фундаментальної астрометрії. Першим її керівником був д.ф.-м.н. Д. П. Дума. Згодом обчислювальна лабораторія стала обслуговувати вимірювальну техніку і була перейменована в обчислювально-вимірювальний центр. Для обслуговування нової техніки наступний його керівник д.ф.-м.н. В. К. Тарадій створив структуру центру з кваліфікованими молодими спеціалістами — програмістами та інженерами-електронниками. На базі обчислювально-вимірювального центру у 1994 р. був створений астрокосмічний інформаційно-обчислювальний центр (АКІОЦ) під керівництвом д.ф.-м.н. П. П. Берцика. З 2018 року АКІОЦ очолює к.ф.-м.н. О.А. Велесь.

Основні напрями роботи центру — інформаційне забезпечення наукової діяльності ГАО: надання співробітникам Обсерваторії усіх видів інформаційних послуг, забезпечення обміну інформацією між ГАО НАН України та зовнішнім світом, а також обслуговування обчислювальної техніки Обсерваторії, обслуговування GRID-кластера.

АКІОЦ обслуговує локальну комп’ютерну мережу Обсерваторії, яка об’єднує близько 200 персональних комп’ютерів.


Річні звіти АКІОЦ

Діяльність АКІОЦ у 2021 році: фінальний звіт

Діяльність АКІОЦ у 2022 році: фінальний звіт

Діяльність АКІОЦ у 2024 році: фінальний звіт


Співробітники відділу

Велесь Олександр Анатолійович зав.АКІОЦ, с.н.с. к.ф.-м.н. veles(at)mao.kiev.ua кімн. 117, тел. 7-00
Пакуляк Людмила Казимирівна с.н.с. к.ф.-м.н. pakuliak(at)mao.kiev.ua кімн. 220, тел. 3-46
Бульба Тамара Петрівна пров. інженер   tamara(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Лобортас Валентин Аскольдович пров. інженер   lobortas(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Веденичева Ірина Петрівна пров. інженер   iv(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Гладкохата Лариса Володимирівна гол. бібл.   glav(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Іванов Даниїл Дмитрович інженер І кат   ivanovdd(at)mao.kiev.ua кімн. 116,тел. 3-47

Завдання науково-технічної групи — програмне та технічне забезпечення наукової діяльності ГАО, забезпечення обміну інформацією між ГАО та зовнішнім світом, а також обслуговування обчислювальної техніки Обсерваторії.

Внутрішня мережа ГАО НАН України. Внутрішня мережа ГАО дозволяє передавати інформацію з максимальною швидкістю до 1 GBps. Крім того, забезпечується доступ до кластеру (1 GBps). Доступ до мережі Інтернет здійснює провайдер UARNET. З 2012 року максимальна пропускна здатність Інтернет - каналу збільшена до 10 GBps. Реальна договірна швидкість зовнішнього канала складає 200MBps для загального користування та 1 GBps для обчислювальних задач.

СЕРВЕРА

MAOLING - сервер (зліва), URSA - центральний роутер (справа).

ferdinand - віртуальний сервер (зліва),
Post - поштовий сервер (посередині),
hercules - віртуальний сервер(справа).

Головний сервер ГАО (maoling ), на якому розміщено сайт ГАО, ftp-сервер, дозволяє отримувати доступ до внутрішньої мережі ГАО ззовні. Дозволяє отримати доступ до своїх даних з будь-якого комп'ютера у мережі ГАО та Інтернет. Також являє собою LDAP- та DNS-сервери ГАО.

Характеристики поштового сервера post.mao.kiev.ua

Host: post.mao.kiev.ua arch: x86_64 CentOS Linux release 7.9.2009 (Core)
Mobo: X79M2-Q     date: 08/13/2019
CPU: 6-core model: Intel Xeon E5-2620 v2
Graphics: Device-1: NVIDIA NV44 [GeForce 6200 TurboCache]
Network: Device-1: Realtek RTL8111/8168/8411 PCI Express Gigabit Ethernet
Drives: Local Storage: total: 931.51 GiB used: 307.3 GiB (33.0%)
Samsung model: SSD 860 EVO 1TB size: 931.51 GiB

Поштовий сервер на базі ZIMBRA; дозволяє отримати доступ до своєї поштової скриньки ГАО через POP-, IMAP- та WEB - інтерфейси.

Сервери віртуальних машин:

ferdinand
Host: ferdinand x86_64 Debian GNU/Linux 11
model: Intel E5 M2L-8D
CPU: 2x 8-Core model: Intel Xeon E5-2650 v2
Graphics: Device-1: NVIDIA NV44 [GeForce 6200 TurboCache]
Network: Device-1: Realtek RTL8111/8168/8411 PCI Express Gigabit Ethernet
Drives: Local Storage: total: 2.05 TiB used: 14.98 GiB (0.7%)
ID-1: /dev/sda model: SSD 256GB size: 238.47 GiB
ID-2: /dev/sdb vendor: Seagate model: ST2000VN004-2E4164 size: 1.82 TiB

 

hercules
Host: hercules x86_64 Distro: Debian GNU/Linux 11 (bullseye)
ProLiant DL360 G7
CPU: Info: 2x Quad Core model: Intel Xeon E5620 bits: 64
Graphics: Device-1: Advanced Micro Devices [AMD/ATI] ES100
Network: Device-1: Broadcom NetXtreme II BCM5709 Gigabit Ethernet
Drives: Local Storage: total: 1.5 TiB used: 8.44 GiB (0.6%)
ID-1: /dev/sda model: 0HP LOGICAL VOLUME size: 136.7 GiB
ID-2: /dev/sdb model: 0HP LOGICAL VOLUME size: 1.36 TiB

РОБОЧІ СТАНЦІЇ

При фінансовій підтримці Національної академії наук України обчислювальні ресурси ГАО було розширено двома тестовими вузлами core1 та core2 на основі процесорів Intel Core i5.

Характеристики серверів

core1
Host: core1 x86_64 Distro: Ubuntu 18.04.6 LTS
Gigabyte model: P67A-UD3-B3
CPU: Quad core Intel Core i5-2500K
Graphics: Card: NVIDIA GK110B [GeForce GTX 780 Ti]
Network: Card: Realtek RTL8111/8168/8411 PCI Express Gigabit Ethernet Controller
Drives: HDD Total Size: 3400.7GB (87.3% used)
ID-1: /dev/sda model: HDS724040KLSA80 size: 400.1GB
ID-2: /dev/sdb model: Hitachi_HDT72101 size: 1000.2GB
ID-3: /dev/sdc model: Hitachi_HUA72302     size: 2000.4GB

 

core2
Host: core2 Kernel: 5.4.0-107-generic x86_64 bits: 64 Distro: Ubuntu 18.04.6 LTS
ASRock model: H570 Steel Legend
CPU: 6 core 11th Gen Intel Core i5-11600K
Graphics: Card: NVIDIA G72 [GeForce 7300 LE]
Network: Card: Realtek Device 8125
Drives: HDD Total Size: 4000.8GB (61.6% used)
ID-1: /dev/sdb model: ST31500541AS     size: 1500.3GB
ID-2: /dev/sda model: Hitachi_HDS5C302 size: 2000.4GB
ID-3: /dev/sdc model: SAMSUNG_HD502HJ size: 500.1GB

 

ПРИНТЕРИ, СКАНЕРИ, БФП

В читальному залі бібліотеки працює багатофункціональний пристрій TASKalfa KYOCERA формату А3 - центральний роутер (справа).

В приміщенні читального залу бібліотеки встановлено сканер.

Для зручності користування співробітниками обсерваторії на другому поверсі головного корпусу встановлено два мережеві принтери: кольоровий - HP Color LaserJet CP4525, чорно-білий - Samsung ML 3470.

На другому поверсі головного корпусу працює копіювальний апарат Konica Minolta bizhub 21.

 

КЛАСТЕР ГАО НАН УКРАЇНИ

В Головній астрономічній обсерваторії у 2007 році при прямій фінансовій підтримці Національної академії наук України було введено в експлуатацію високопродуктивний обчислювальний GRAPE/GRID кластер. Основним обчислювальним елементом кластера, що дозволяє досягти приблизно 1 Tflops операцій з плаваючою точкою для паралельних задач динамічного моделювання еволюції галактик, галактичних ядер та зоряних скупчень, було використання 9-ти Grape6-BLX64 карт.

У 2011 році було проведено модернізацію кластера. Grape6-BLX64 карти замінено на сучасні графічні прискорювачі GeForce 8800 GTS 512, що дозволило підвищити продуктивність моделювання астрофізичних задач до приблизно 4 Tflops. Модернізація обчислювальних можливостей кластера виконана завдяки сприянню Astronomisches Rechen-Institut (ARI) am Zentrum für Astronomie der Universität Heidelberg (Німеччина) та безпосередньо Dr. Rainer Spurzem.

З 2013 по 2019 рік кластер було оснащено 16 GPU GeForce GTX 660, якi для астрофізичних задач збільшили швидкодію кластера до 12TFlops.

У 2020-2021 роках кластер було модернізовано на основі сучасних багатоядерних CPU та GPU на основі мікроархітектур Turing та Ampere.

На даний час кластер складається з 5 обчислювальних вузлів та керуючого вузла. Для комунікації використовується мережа на базі Gigabit ethernet. Загальна кількість обчислювальних ядер складає 108 з робочими частотами 3.6ГГц - 4.2ГГц. Система збереження даних складається з локальних дисків на вузлах по 4ТБ та дискових масивів об'ємом 30Тб та 60ТБ.

Три перших вузла побудовані на основі процесорів AMD Ryzen Threadripper 3960X та GPU GeForce RTX 2080 SUPER або GeForce RTX 3070. Два інших вузла побудовані на платформі Intel Core i9-10980XE та GPU GeForce RTX 3070. Загальна продуктивність вузлів в астрофізичних задачах складає приблизно 80TFlops для одинарної точності. Придбано за підримки НФДУ в рамках виконання проекту з наукових досліджень і розробок «Астрофізичні Релятивістські Галактичні Об'єкти (АРГО): життєвий шлях активних ядер» 2020.02/0346

 

sam
Host: sam x86_64 Distro: Ubuntu 20.04.1 LTS (Focal Fossa)
ASRock TRX40
CPU:  
Graphics: Device-1: GeForce RTX 2080 SUPER
Device-2: GeForce RTX 2080 SUPER
Network: speed: 1000 Mbps duplex: full Realtek RTL8125 2.5GbE
Drives: Local Storage: total: 3.87 TiB used: 2.46 TiB (63.6%)
ID-1: /dev/sda vendor: Seagate model: ST4000DM004-2CV104 size: 3.64 TiB
ID-2: /dev/sdb vendor: Samsung model: SSD 860 EVO 250GB size: 232.89 GiB

 

frodo
Host: frodo x86_64 Distro: Ubuntu 20.04.1 LTS
ASRock model: TRX40
CPU: Topology: 24-Core (3-Die) model: AMD Ryzen Threadripper 3960X
Graphics: Device-1: NVIDIA GeForce RTX 2080 SUPER
Device-2: NVIDIA GeForce RTX 2080 SUPER
Network: speed: 1000 Mbps duplex: full
Drives: Local Storage: total: 3.87 TiB used: 1.74 TiB (45.0%)
ID-1: /dev/sda vendor: Seagate model: ST4000DM004-2CV104 size: 3.64 TiB
ID-2: /dev/sdb vendor: Samsung model: SSD 860 EVO 250GB size: 232.89 GiB

 

boromir
Host: boromir x86_64 Distro: Ubuntu 20.04.4 LTS
ASRock model: TRX40
CPU: Topology: 24-Core (3-Die) model: AMD Ryzen Threadripper 3960X
Graphics: Device-1: NVIDIA driver: nvidia v: 470.103.01
Network: speed: 1000 Mbps duplex: full Realtek RTL8125 2.5GbE driver: r8169
Drives: Local Storage: total: 3.87 TiB used: 3.28 TiB (84.8%)
ID-1: /dev/sda vendor: Samsung model: SSD 860 EVO 250GB size: 232.89 GiB
ID-2: /dev/sdb vendor: Seagate model: ST4000DM004-2CV104 size: 3.64 TiB

 

gimli
Host: gimli x86_64 Distro: Ubuntu 20.04.4 LTS
ASUSTeK model: WS X299 PRO_SE
CPU: Topology: 18-Core model: Intel Core i9-10980XE
Graphics: Device-2: NVIDIA driver: nvidia v: 515.43.04
Network: Device-1: Intel I210 Gigabit Network
Drives: Local Storage: total: 352.14 GiB used: 17.97 GiB (5.1%)
ID-1: /dev/nvme0n1 vendor: Samsung model: SSD 970 EVO Plus 250GB size: 232.89 GiB
ID-2: /dev/sda type: USB vendor: SanDisk model: Extreme Pro size: 119.25 GiB

Лабораторія великомасштабної структури Всесвіту


Лабораторія великомасштабної структури Всесвіту заснована 1 січня 2016 року.

Основні напрями наукових досліджень:

  • формування та еволюція великомасштабних структур Всесвіту на близьких і космологічних масштабах;
  • створення нових вибірок і каталогів галактик, що входять у системи різної населеності, для вивчення їх фізичних властивостей у широкому спектральному діапазоні;
  • історія астрономії від стародавніх часів до сьогодення.

Лабораторія співпрацює з астрономічними установами Бельгії, Болгарії, Ірландії, Іспанії, Італії, Мексики, Польщі, Росії, Таїланду, Чехії та в Україні.

Державні та відомчі нагороди:

Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Вавилова І. Б. (2002 р.)
Премія імені Є. П. Федорова НАН України Караченцева В. Ю. (2001 р.)
Вавилова І. Б. (2014 р.)
Стипендія Президента України для молодих вчених Бабик Ю. В. (2014–2016 рр.)
Елиїв А. А. (2009–2011 рр.)
Стипендія НАН України для молодих вчених Добричева Д. В. (2015–2016 рр.)
Пулатова Н. Г. (2012–2013 рр.)


СПІВРОБІТНИКИ ЛАБОРАТОРІЇ

Караченцева Валентина Юхимівна пров. наук. співроб. доктор фіз.-мат. наук; ст. наук. співроб. vakara(at)mao.kiev.ua
Елиїв Андрій Андрійович докторант канд. фіз.-мат. наук elyiv(at)mao.kiev.ua
Бабик Юрій Вікторович ст. наук. співроб. канд. фіз.-мат. наук babikyura(at)mao.kiev.ua
Мельник Ольга Вячеславівна ст. наук. співроб. (гром. зас.) канд фіз.-мат. наук  
Василенко Анатолій Андрійович наук.співроб. канд фіз.-мат. наук vasylenko_a(at)mao.kiev.ua
Добричева Дар'я Вікторівна наук.співроб. канд. фіз.-мат. наук daria(at)mao.kiev.ua
Пулатова Надія Григорівна наук.співроб. канд фіз.-мат. наук nadya(at)mao.kiev.ua
Торбанюк Олена Олександрівна наук.співроб. канд фіз.-мат. наук torbaniuk(at)mao.kiev.ua
Василенко Максим Юрійович мол. наук. співроб. магістр  
Компанієць Олена інж. 1 кат. (сум.) бакалавр  

За час існування лабораторії в ній також працювали с.н.с., к.ф.-м.н. Романюк Я.О.; інженер І к. Лазаренко Д.О.



НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ

  • Створено нові каталоги галактик: «Каталог ізольованих галактик, відібраних з огляду 2MASS» (Караченцева В.Ю., Мітронова В.Є., Мельник О.В., Караченцев І.Д., 2010 р.) та «Каталог близьких ізольованих галактик в об’ємі z<0.01» (Караченцев І.Д., Макаров Д.І., Караченцева В.Ю., Мельник О.В., 2011 р.); досліджено властивості галактик та структур галактик в об’ємі Місцевого надскупчення (МН) та його околиць, зокрема знайдено оцінку верхньої границі зореутворення для близьких ізольованих галактик; виявлено дифузні невіріалізовані структури, показано, що ~30% об’єму МН займають пустоти (войди), в яких відсутні галактики, яскравіші за Магеланові Хмари (В.Ю. Караченцева, А.А. Елиїв).
  • Розроблено нові та вдосконалено існуючі методи кластеризації галактик (мозаїка Вороного, фрактальний та хвильковий аналізи) з метою дослідження розподілу видимої і баріонної матерії у Всесвіті. Це дозволило, зокрема, отримати параметри «маса-світність» галактик (20 – 50 МСонця/LСонця) у малонаселених групах та виявити, що у групах, де переважають галактики ранніх типів, темна матерія переважно міститься в гало галактик, а у групах, де переважають галактики пізніх типів, — у спільному гало групи галактик (І.Б. Вавилова, А.А. Елиїв).
  • Проведено дво-точковий кутовий кореляційний аналіз активних ядер галактик (АЯГ) в глибокому рентгенівському огляді ХММ-LSS та підтверджено, що масштаб кореляції зростає зі збільшенням мінімального граничного потоку вибірки. Виявлено різну тенденцію до кластеризації АЯГ різних типів, що не може бути пояснено в рамках уніфікованої моделі АЯГ; отримано оцінки мас надмасивних чорних дір в ядрах понад 30 ізольованих галактик близького Всесвіту (А.А. Елиїв).
  • Проаналізовано розподіл темної та баріонної матерії та отримано оцінки мас для ~30 рентгенівських скупчень галактик (для ~100 скупчень галактик оцінки мас уточнено) в діапазоні червоних зміщень 0.01<z<1.4; доведено важливість врахування баріонного ефекту в центральній частині масивних скупчень галактик (Ю.В. Бабик, І.Б. Вавилова).
  • Підготовлено 4 кандидати наук.
  • Вийшли друком монографії «Загальна теорія відносності: горизонти випробувань» (Яцків Я.С., Александров О.М., Вавилова І.Б., Жданов В.І., Жук О.І., Кудря Ю.М., Парновський С.Л., Федорова О.В., Хміль С.В. — К.: ВАІТЕ, 2013); «Фрактальна геометрія у природознавстві» (Горобец Ю.І., Кучко А.М., Вавилова І.Б. — К.: Наукова думка, 2008) та методичні посібники для студентів ВУЗів, підготовлені Пулатовою Н.Г. і Бабиком Ю.В.


ПУБЛІКАЦІЇ

2018

  • Babyk Iu. V., McNamara B. R., Nulsen P. E. J., Hogan M. T., Ventyghem A. N., Russell H.R., Pulido F., Edge A. C. X-ray scaling relations of early-type galaxies. The Astrophysical Journal , Vol. 857, Issue 1, article id. 32, 18 pp. (2018).
  • Pulido F. A., McNamara B. R., Edge A. C., Hogan M. T., Vantyghem A. N., Russell H. R., Nulsen P. E.J., Babyk Iu., Salome P. The Origin of Molecular Clouds in Central Galaxies. The Astrophysical Journal, Vol. 853, Issue 2, article id. 177, 17 pp. (2018).
  • Savanevych, V. E. ; Khlamov, S. V.; Vavilova, I. B. et al. A method of immediate detection of objects with a near-zero apparent motion in series of CCD-frames. Astronomy & Astrophysics , Vol. 609, id.A54, 11 pp. (2018).
  • Vavilova I. B. Tests of the gravitational redshift effect in space-born and ground-based experiments. Space Sci. & Technol. Vol. 24, No. 1, pp. 31-48 (2018).
  • Babyk Iu. V., McNamara B. R., Nulsen P. E. J., Russell H. R., Vantyghem A. N., Hogan M. T., Pulido F. A. An Universal Entropy Profile for the Hot Atmospheres of Galaxies and Clusters Within R2500. Eprint arXiv:1802.02589, submitted to Astrophysical Journal (2018).
  • Babyk Iu. Probing the distant cluster of galaxies JKCS 041 on the L-T-M scaling relations. Advances in Astronomy and Space Research , submitted (2018).

2017

  • Akhunov T. A., Wertz O., Elyiv A. et al. Adaptive PSF fitting – a highly performing photometric method and light curves of the GLS H1413+117: time delays and micro-lensing effects. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , 465, 3607 (2017).
  • Andruk, V.; Yuldoshev, Q.; Eglitis, I.; Pakuliak, L.; Mullo-Abdolov, A.; Vavilova, I. ; Protsyuk, Yu.; Relke, H.; Golovnia, V.; Shatokhina, S.; Yizhakevych, O. et al. On the Concept of the Enhanced Fon Catalog Compilation. Odessa Astronomical Publications , vol. 30, p. 159-162 (2017).
  • Andruk, V. M.; Pakuliak, L. K.; Golovnia, V. V.; Ivanov, G. O.; Yatsenko, A. I.; Shatokhina, S. V.; Yizhakevych, O. M. VizieR Online Data Catalog: FON Astrographic Catalogue, Version 3.0 (Andruk+, 2016) VizieR On-line Data Catalog : I/342. Originally published in: 2016KPCB...32..260A (2017).
  • Andruk, V. M.; Pakuliak, L. K.; Golovnia, V. V.; Shatokhina, S. V.; Yizhakevych, O. M. et al. Star photometry on digitized astronegatives. Science and Innovation, vol. 13, no. 1, p. 15-23 (2017).
  • Chernyakova M., Babyk Iu., Malyshev D., Vovk Ie., Tsygankov S., Takahashi H., Fukazawa Ya. Study of orbital and superorbital variability of LSI +61 303 with X-ray data. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , vol. 470, p. 1718-1728 (2017).
  • Dobrycheva D.V., Vavilova I. B., Melnyk O.V., Elyiv A.A. Machine learning technique for morphological classification of galaxies at zDobrycheva D.V., Vavilova I. B., Melnyk O.V., Elyiv A.A. Morphological type of 317018 galaxies from the SDSS. Online catalogue in HyperLeda: Ref. ID 52204 (2017).
  • Dobrycheva D. Morphological content and color indices bimodality of a new galaxy sample at the redshifts z < 0.1. — Manuscript. Candidate’s thesis in Physics and Mathematics, specialty 01.03.02 – astrophysics, radioastronomy. – Main Astronomical Observatory of the NAS of Ukraine, Kyiv, 2017.
  • Farahi, A.; Guglielmo, V.; Evrard, A. E.; … Elyiv A.A. et al. The XXL Survey: XXIII. The Mass Scale of XXL Clusters from Ensemble Spectroscopy. eprint arXiv171004667G (2017).
  • Fedorova, E.; Vasylenko, A.; Zhdanov, V. Peculiar AGNs from the INTEGRAL and RXTE data. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, no. 55, p. 29-34 (2017).
  • Giannini E., Schmidt R. W., Wambsganss J., … Elyiv A. et al. MiNDSTEp differential photometry of the gravitationally lensed quasars WFI 2033-4723 and HE 0047-1756: microlensing and a new time delay. Astronomy & Astrophysics, vol. 597, 16 (2017).
  • Golovnia, V Yizhakevych, O.; Shatokhina, S.; Andruk, V. Photographic Observations of Solar System Bodies at the Main Astronomical Observatory of NAS of Ukraine: Final Results. Odessa Astronomical Publications, vol. 30, p. 170-174 (2017).
  • Guglielmo, V.; Poggianti, B. M.; Vulcani, B.; … Elyiv A.A. et al. The XXL Survey: XXII. The XXL-North spectrophotometric sample and galaxy stellar mass function in X-ray detected groups and clusters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, vol. 466, 2710 (2017).
  • Hogan M. T., McNamara B. R., Pulido F. A., Nulsen P. E. J., Vantyghem A. N., Russell H. R., Edge A. C., Babyk Iu., Main R. A., and McDonald M. The Onset of Gas Condensation from the Hot-Phase in Cool-Core Clusters. The Astrophysical Journal, vol. 851, 66, 20pp (2017).
  • Karachentsev, I. D.; Makarova, L. N.; Tully, R. B.; Rizzi, L.; Karachentseva, V. E.; Shaya, E.J. DDO 161 and UGCA 319: an isolated pair of nearby dwarf galaxies. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters. Vol. 469, Issue 1, p.L113-L117 (2017).
  • Karachentsev, I. D.; Kashibadze, O. G.; Karachentseva, V. E. VizieR Online Data Catalog: Galaxies in Hercules-Bootes region. VizieR On-line Data Catalog: J/other/AstBu/72.111. Originally published in: 2017AstBu..72..111K (2017).
  • Karachentsev, I. D.; Kashibadze, O. G.; Karachentseva, V. E. Nearby groups of galaxies in the Hercules-Bootes constellations. Astrophysical Bulletin, vol. 72, issue 2, pp. 111-121 (2017).
  • Karachentsev, I. D.; Makarova, L. N.; Sharina, M. E.; Karachentseva, V. E. KDG218, a nearby ultra-diffuse galaxy. Astrophysical Bulletin, vol. 72, 376 (2017).
  • Melnyk, O. V.; Karachentseva, V. E.; Karachentsev, I. D. Ultra-flat galaxies selected from RFGC catalog. III. Star formation rate. Astrophysical Bulletin, Vol. 72, Issue 1, pp.1-15 (2017).
  • Melnyk, O.; Elyiv, A.; Smolcic, V. et al. XXL Survey XXI. The environment and clustering of X-ray AGN in the XXL-South field. Eprint arXiv:1712.01872 (2017).
  • Pierre M., Adami C., Birkinshaw M., … Elyiv A. et al. The XXL survey: First results and future, Astronomische Nachrichten, vol. 338, 2 (2017).
  • Protsyuk, Yu. I.; Kovylianska, O. E.; Protsyuk, S. V.; Yizhakevych, O. M.; Andruk, V. M.; Golovnia, V. V.; Yuldoshev, Q. K. Results of modern processing of the photographic observations of Uranus and Neptune from Archives of UkrVO. Science and Innovation, vol. 13, no. 1, p. 81-85 (2017).
  • Rattenbury N. J., Bennett D. P., Sumi T., … Elyiv A., et al. Faint-source-star planetary microlensing: the discovery of the cold gas-giant planet OGLE-2014-BLG-0676Lb. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 3, 2710 (2017).
  • Torbaniuk O., Ivashchenko G. The mean transmission of the neutral intergalactic medium in the Lyα-line from a sample of high-resolution quasar spectra. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, Vol. 33, I. 4, P. 184-190 (2017).
  • Vasylenko, A. A. Future space missions: the inner region of the Solar system. Space Science and Technology, Vol. 23, No. 3, p.73-80 (2017).
  • Vavilova, I. B.; Yatskiv, Ya. S.; Pakuliak, L. K.; Andronov, I. L.; Andruk, V. M.; Protsyuk, Yu. I.; Savanevych, V. E.; Savchenko, D. O.; Savchenko, V. S. UkrVO Astroinformatics Software and Web-services. Proceedings of the International Astronomical Union, IAU Symp. “Astroinformatics”, Vol. 325, pp. 361-366 (2017).
  • Vavilova, I. B. Scientific Astronomical School by Professor Volodymyr P. Tsesevich on the Physics of Variable Stars. Odessa Astronomical Publications, vol. 30, p. 256-262 (2017).
  • Vavilova I. B., Artemenko T.G. De l'archéoastronomie en Ukraine au Paléolithique. Kadath ASBL, Ed. P. Ferryn (2017)
  • Yatskiv, Ya. S.; Vavilova, I. B.; Romanets, O. A.; Savchuk, V. S. Some little-known facts and events from the history of gravitational wave research in Ukraine. Space Sci. & Technol. Vol. 23, No. 3, p.64-72 (2017).

2016

  • Andruk, V.; Pakuliak, L.; Golovnia, V.; Shatokhina, S.; Yizhakevich, E.; Protziuk, Ju. About the catalog of equatorial coordinates and B-values of stars of the FON-program. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, no. 54, p. 24-28 (2016).
  • Andruk, V. M.; Pakuliak, L. K.; Golovnia, V. V.; Ivanov, G. O.; Yatsenko, A. I.; Shatokhina, S. V.; Yizhakevych, O. M. Catalog of equatorial coordinates and B-magnitudes of stars of the FON project. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 32, issue 5, pp. 260-263 (2016).
  • Andruk, V. M.; Golovnia, V. V.; Ivanov, G. A.; Yizhakevych, E. M.; Pakuliak, L. K.; Protsyuk, Yu. I.; Shatokhina, S. V. Catalog of positions and B-magnitudes of stars in the circumpolar region of the Northern Sky Survey (FON) project. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 32, issue 1, pp. 38-47 (2016).
  • Arellano Ferro A., Bramich D. M., Figuera Jaimes R., … Elyiv A. et al. A detailed census of variable stars in the globular cluster NGC 6333 (M9) from CCD differential photometry, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, vol. 458, 1188 (2016).
  • Babyk Iu. Detail analysis of physical properties of galaxy clusters up to outskirts using Suzaku observations. Astronomy Reports, vol. 60, p. 542-562 (2016).
  • Ciceri S., Mancini L., Southworth J., … Elyiv A. et al. Physical properties of the planetary systems WASP-45 and WASP-46 from simultaneous multiband photometry, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, vol. 456, 990 (2016).
  • Dobrycheva, D.V.; Vavilova, I. B. No the Holmberg Effect for Galaxy Pairs Selected from the SDSS DR9 at z≤0.06. Odessa Astronomical Publications, vol. 29, p. 37-41 (2016).
  • Dobrycheva D., Melnyk O., Elyiv A., Vavilova I. Environmental density of galaxies from SDSS via Voronoi tessellation. In: “The Zeldovich Universe: Genesis and Growth of the Cosmic Web”, Proceedings of the International Astronomical Union, IAU Symposium, Volume 308, pp. 248-249 (2016)
  • Fedorova , E.; Vasylenko, A.; Hnatyk, B. I.; Zhdanov, V. I. The peculiar megamaser AGN NGC 1194: Comparison with the warped disk candidates NGC 1068 and NGC 4258. Astronomische Nachrichten, Vol.337, Issue 1-2, p.96 (2016).
  • Fotopoulou S., Pacaud F., Paltani S., Ranalli P., Ramos-Ceja M. E., Faccioli L., Plionis M., Adami C., Bongiorno A., Brusa M., Chiappetti L., Desai S., Elyiv A., et al. The XXL Survey. VI. The 1000 brightest X-ray point sources. Astronomy & Astrophysics, vol. 592, 30 (2016).
  • Golovnia, V. V. GRB 160417A, the review of the sky area in plate archive. GRB Coordinates Network, Circular Service, No. 19384, #1 (2016).
  • Kains N., Bramich D. M., Arellano Ferro A., … Elyiv A. et al. Estimating the parameters of globular cluster M 30 (NGC 7099) from time-series photometry (Corrigendum), Astronomy &Astrophysics, 588, 1 (2016).
  • Karachentsev, I. D.; Karachentseva, V. E.; Kudrya, Yu. N. Ultra-flat galaxies selected from RFGC catalog. II. Orbital estimates of halo masses. Astrophysical Bulletin, Vol. 71, Issue 2, pp.129-138 (2016).
  • Karachentseva, V. E.; Kudrya, Yu. N.; Karachentsev, I. D.; Makarov, D. I.; Melnyk, O. V. Ultra-flat galaxies selected from RFGC catalog. I. The sample properties. Astrophysical Bulletin, Volume 71, Issue 1, pp.1-13 (2016).
  • Kiehlmann, S.; Savolainen, T.; Jorstad, S. G.; … Pulatova N.G. et al. Polarization angle swings in blazars: The case of 3C 279. Online catalogue yCat..35900010K (2016).
  • Kiehlmann, S.; Savolainen, T.; Jorstad, S. G.; Pulatova N.G. et al. VizieR Online Data Catalog: 3C 279 optical photometry and polarimetry (Kiehlmann+, 2016).
  • Koulouridis E., Poggianti B., Altieri B., Valtchanov I., Jaffé Y., Adami C., Elyiv A., Melnyk O., et al. The XXL Survey. XII. Optical spectroscopy of X-ray-selected clusters and the frequency of AGN in superclusters. Astronomy & Astrophysics, vol. 592, 11 (2016).
  • Lidman C., Ardila F., Owers M., Adami C., Chiappetti L., Civano F., Elyiv A., Finet F., Fotopoulou S., Goulding A., Koulouridis E., Melnyk O. et al. The XXL Survey XIV. AAOmega Redshifts for the Southern XXL Field, Publications of the Astronomical Society of Australia, 33, 7 pp. (2016)
  • Nasonova, O.; Karachentsev, I.; Karachentseva, V. Structure and kinematics of the Bootes filament. In: “The Zeldovich Universe: Genesis and Growth of the Cosmic Web”, Proceedings of the International Astronomical Union, IAU Symposium, Volume 308, pp. 187-192 (2016).
  • Pakuliak, L. K.; Andruk, V. M.; Golovnia, V. V.; Shatokhina, S. V.; Yizhakevych, O. M.; Ivanov, G.A.; Yatsenko, A.I.; Sergeeva, T.P. FON: From Start to Finish. Odessa Astronomical Publications, vol. 29, p. 132 (2016).
  • Pierre M., Pacaud F., Adami C., … Elyiv A. et al. The XXL Survey. I. Scientific motivations - XMM-Newton observing plan - Follow-up observations and simulation program. Astronomy &Astrophysics, vol. 592, 16 (2016).
  • Protsyuk, Yu.; Maigurova, N.; Protsyuk, S.; Golovnia, V. Using of UKRVO Data and Software for New Reductions of Photographic Observations of Selected Minor Planets. Odessa Astronomical Publications, vol. 29, p. 147 (2016).
  • Sharina, M. E.; Karachentsev, I. D.; Karachentseva, V. E. Kinematics, structure and environment of three dwarf spheroidal galaxies. In: “The Zeldovich Universe: Genesis and Growth of the Cosmic Web”, Proceedings of the International Astronomical Union, IAU Symposium, Vol. 308, pp. 473-474 (2016).
  • Shatokhina, S. ; Kazantseva, L.; Kazantsev, A.; Andruk, V.; Golovnia, V. Search Small Bodies Images in Collections Digitized Photographic Observations of Previous Years. Odessa Astronomical Publications, vol. 29, p. 151 (2016).
  • Southworth John, Tregloan-Reed J., Andersen M. I., … Elyiv A. et al. High-precision photometry by telescope defocussing - VIII. WASP-22, WASP-41 WASP-42 and WASP-55, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, vol. 457, 4205 (2016).
  • Torbaniuk O. Influence of the continuum determination method on the mean transmission in the Lyα forest. Advances in Astronomy and Space Physics, V. 6, I. 1, P. 34-40 (2016).
  • Vavilova, I. B.; Vasylenko, A.A.; Babyk, Iu. V.; Pulatova, N. G. Multi-wavelength properties and SMBH's masses of the isolated AGNs in the Local Universe. In: “Active Galactic Nuclei: what's in a name?: Proceedings of a conference held 27 June - 1 July, 2016 in Garching, id.105 (2016).
  • Vavilova, I. B. Astroinformatics as a New Research Field: UkrVO and VIRGO Resources. Odessa Astronomical Publications, vol. 29, p. 109-115 (2016).
  • Vavilova, I. B. , Isakova, N.B., Oliynyk, M.V., Sayenko, Yu.I., Troyan, V.M. Intellectual Emigration of Ukrainian Scientists at the Beginning of the 21th Century. Science and Innovation, vol. 12, No. 6, p. 15-36 (2016).
  • Vavilova I. B., Artemenko T. Ancient astronomy in Ukraine: from the Paleolithic era to the beginning of New era. In: “Astronomy and world heritage: across time and continents”, Ed. M.Ya. Marov, Proceedings of the UNESCO and IAU Conference, Kazan, 2010. Publishing House of Kazan University, 274 p. ISBN 978-5-00019-618-2(p. 136-144) (2016).
  • Вавилова І.Б., Артеменко Т.Г. Стародавня астрономія в Україні від періоду енеоліту до початку нової ери. У книзі «Українське небо 2. Студії над історією астрономії в Україні», збірник наукових праць за заг. ред. О. Петрука. Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України, 2016, 669 с. (с. 8-13).

2015

  • Andruk, V. M.; Pakuliak, L. K.; Golovnia, V. V.; Ivanov, G. A.; Yizhakevych, O. M.; Protsyuk, Yu. I.; Shatokhina, S. V. Catalog of Positions and B Magnitudes of Stars in the Circumpolar Region of Northen Sky Survey (fon) Project. Odessa Astronomical Publications, vol. 28, p. 192 (2015).
  • Andruk, V. M.; Relke, H.; Protsyuk, Yu. I.; Muminov, M. M.; Ehgamberdiev, Sh. A.; Yuldoshev, Q. X.; Golovnia, V. V. Comparison of Zero Zone Catalogues of the Fon Program Based on the Kyiv and Kitab Observations. Odessa Astronomical Publications , vol. 28, p. 188 (2015).
  • Chkheidze N., Babyk Iu. Synchrotron emission model of gamma-ray pulsar PSR J2021+3651. New Astronomy , vol. 35, 27 (2015).
  • Chernyakova M., Neronov A., van Soelen B., Callanan P., O'Shaughnessy L., Babyk Iu. et al. Multi-wavelength Observations of the Binary System PSR B1259-63 / LS 2883 around the 2014 Periastron Passage. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , vol. 454, 1358 (2015).
  • Dobrycheva, D.V.; Melnyk, O.V.; Vavilova, I. B.; Elyiv, A.A. Environmental Density vs. Colour Indices of the Low Redshifts Galaxies. Astrophysics , Vol. 58, Issue 2, p.168-180 (2015).
  • Elyiv A., Marulli F., Pollina G., Baldi M., Branchini E., Cimatti A., Moscardini L., Cosmic voids detection without density measurements. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , vol. 448, 642 (2015).
  • Finet F., Elyiv A., Melnyk O., Wertz O., Horellou C., Surdej J., Predicted multiply imaged X-ray AGNs in the XXL survey. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , vol. 452, 1480 (2015).
  • Golovnia, V.V .; Protsyuk, Yu.I.; Andruk, V.M.; Vavilova, I. B . et al. Catalogues of the Faint Objects in the Areas with Gamma-Ray Bursts. Odessa Astronomical Publications, vol. 28, p. 196-197 (2015).
  • Karachentsev, I. D.; Nasonova, O. G.; Karachentseva, V. E. VizieR Online Data Catalog: Galaxies in Leo/Cnc region. VizieR On-line Data Catalog : J/other/AstBu/70.1. Originally published in: 2015AstBu..70....1K
  • Karachentsev, I. D.; Nasonova, O. G.; Karachentseva, V. E. Large-scale structure and galaxy motions in the Leo/Cancer constellations. Astrophysical Bulletin , Vol. 70, Issue 1, pp.1-15 (2015).
  • Makarov, D. I.; Sharina, M. E.; Karachentseva, V. E. ; Karachentsev, I. D. 6-m telescope observations of three dwarf spheroidal galaxies with very low surface brightness. Astronomy & Astrophysics , Vol. 581, id.A82, 8 pp. (2015).
  • Melnyk, O.; Karachentseva, V .; Karachentsev, I. Star formation rates in isolated galaxies selected from the Two-Micron All-Sky Survey. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , Vol. 451, Issue 2, p.1482-1495 (2015).
  • Pulatova, N.G.; Vavilova, I. B.; Sawangwit, U.; Babyk, Iu.; Klimanov, S. The 2MIG isolated AGNs - I. General and multiwavelength properties of AGNs and host galaxies in the northern sky. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , Vol. 447, Issue 3, p. 2209-2223 (2015).
  • Savanevych, V.E .; Briukhovetskyi, O.B.; Sokovikova, N.S.; Bezkrovny, M. M.; Vavilova, I. B. et al. A new method based on the subpixel Gaussian model for accurate estimation of asteroid coordinates. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , Vol. 451, Issue 3, p.3287-3298 (2015).
  • Savanevych, V.E.; Briukhovetskyi, A.B.; Ivashchenko, Yu.N.; Vavilova, I. B. et al. Comparative analysis of the positional accuracy of CCD measurements of small bodies in the solar system: software CoLiTec and Astrometrica. Kinematics and Physics of Celestial Bodies , vol. 31, issue 6, pp. 302-313 (2015).
  • Torbaniuk O. A quasar sample for Lyα-forest studies from the Data Release 10 of the Sloan Digital Sky Survey. Advances in Astronomy & Space Physics , V. 5, I. 2, P. 84-88 (2015).
  • Tully, R. Brent; Libeskind, Noam I.; Karachentsev, Igor D.; Karachentseva, Valentina E. ; Rizzi, Luca; Shaya, Edward J. Two Planes of Satellites in the Centaurus A Group. The Astrophysical Journal Letters , Vol. 802, Issue 2, article id. L25, 5 pp. (2015).
  • Vasylenko, A.; Fedorova, E.; Zhdanov, V. Correlations of the X-ray Spectral Parameters for a Sample of Active Galactic Nuclei Using the Data of Swift/BAT AGNS Catalog. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Astronomy , v. 52, p.39-43 (2015).
  • Vasylenko, A. A.; Zhdanov, V. I.; Fedorova, E. V. X-ray spectral parameters for a sample of 95 active galactic nuclei. Astrophysics & Space Science , Vol. 360, article id.37, 16 pp. (2015)
  • Vasylenko, A. A.; Fedorova, E. V.; Hnatyk, B. I.; Zhdanov, V. I. Evidence for a binary black hole in active nucleus of NGC 1194 galaxy? Kinematics and Physics of Celestial Bodies , vol. 31, issue 1, pp. 13-18 (2015).
  • Vavilova, I. B.; Ivashchenko, G.Yu.; Babyk, Yu.V.; Sergijenko, O.; Dobrycheva, D.V.; Torbaniuk, O.O.; Vasylenko, A.A.; Pulatova, N.G. The astrocosmic databases for multi-wavelength and cosmological properties of extragalactic sources. Space Sci. & Technol ., vol. 21, issue 5, p. 94-107 (2015).
  • Vavilova, I. B.; Vasylenko, A.A.; Babyk, Iu.V.; Pulatova, N.G. X-Ray Spectral Properties of the Isolated AGNs: NGC 1050, NGC 2989, ESO 317-038, ESO 438-009. Odessa Astronomical Publications , vol. 28, p.150-153 (2015).
  • Vavilova, I. B.; Vasylenko, A.A.; Babyk, Iu. V.; Pulatova, N. G. X-Ray Spectral Properties of the Isolated AGNs: NGC 1050, NGC 2989, ESO 317-038, ESO 438-009. Odessa Astronomical Publications , vol. 28, p.150 (2015).
  • Вавилова І.Б., Артеменко Т.Г. У книзі «Українське небо 1. Студії над історією астрономії в Україні», збірник наукових праць за заг. ред. О.Петрука . Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України, 2015, 640 с. (с. 8-13).

2014

  • Babyk, Yu.V., Vavilova I. B., Del Popolo, A. Chandra X-ray galaxy clusters at z < 1.4: Constraints on the inner slope of the density profiles. Astronomy Reports , Vol. 58, Issue 9, p. 587-610 (2014).
  • Babyk, Yu.V.; Del Popolo, A.; Vavilova, I. B. VizieR Online Data Catalog: Chandra X-Ray galaxy clusters at z Babyk, I.; Vavilova, I. The distant galaxy clusterXLSSJ022403.9-041328 on the Lx-Tx-M scaling relations using Chandra and XMM- Newton observations. Astrophysics & Space Science , Vol. 353, Issue 2, p. 613-619 (2014).
  • Babyk, I.; Vavilova, I. The Chandra X-ray galaxy clusters at zBabyk Iu. A distant Chandra galaxy cluster CL J1415.1+3612: constraint on evidence of the cool-core phenomenon. Baltic Astronomy , vol. 23, 93 (2014).
  • Babyk Iu., Del Popolo A. Correlations in relaxed clusters of galaxies. Baltic Astronomy , vol. 23, 9 (2014).
  • Chernyakova M., Abdo A. A., Neronov A., … Babyk Iu. Multi-wavelength Observations of the Binary System PSR B1259–63/LS 2883 around the 2010-2011 Periastron Passage. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , vol.439, 432 (2014).
  • Dobrycheva, D.V.; Melnyk, O.V.; Vavilova, I. B.; Elyiv, A.A. Environmental Properties of Galaxies at z < 0.1 from the SDSS via the Voronoi Tessellation. Odessa Astronomical Publications , vol. 27, p. 26-27 (2014).
  • Doroshenko, V. T.; Efimov, Yu. S.; Borman, G. A.; Pulatova, N. G . BVRI CCD-Photometry of Comparison Stars in the Fields of Galaxies with Active Nuclei. VII. Astrophysics , vol. 57, 176 (2014).
  • Doroshenko, V. T.; Efimov, Yu. S.; Borman, G. A.; Pulatova, N. G. BVRI CCD-Photometry of Comparison Stars in the Fields of Galaxies with Active Nuclei. VI. Astrophysics , vol. 57, 30 (2014).
  • Ivashchenko G., Sergijenko O., Torbaniuk O. Composite spectra of quasars with different UV spectral index. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , Vol. 437, P. 3343 (2014).
  • Karachentsev, I. D.; Karachentseva, V. E. ; Nasonova, O. G. Motions of Galaxies in the Bootes Strip. Astrophysics , Vol. 57, Issue 4, pp.457-472 (2014).
  • Karachentseva, V. E. ; Melnyk, O. V.; Karachentsev, I. D. Star Formation Rates in Nearby Markarian Galaxies. Astrophysics , Vol. 57, Issue 1, pp.1-13 (2014).
  • Koulouridis E., Plionis M., Melnyk O., Elyiv A., Georgantopoulos I., Clerc N., Surdej J., Chiappetti L., Pierre M., X-ray AGN in the XMM-LSS galaxy clusters: no evidence of AGN suppression. Astronomy & Astrophysics , vol. 567, A83 (2014).
  • Melnyk, O.; Mitronova, S.; Karachentseva, V. Colours of isolated galaxies selected from the Two-Micron All-Sky Survey. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society , Vol. 438, Issue 1, p.548-556 (2014).
  • Nasonova, Olga G.; Karachentsev, Igor D.; Karachentseva, Valentina E. Structure and kinematics of the Bootes filament. Proceedings of the IAU Symposium 308 (2014).
  • Pulatova, N. X-ray observations of 2MIG isolated AGNs with XMM Newton. In: 40th COSPAR Scientific Assembly . Held 2-10 August 2014, in Moscow, Russia, Abstract id.# E1.19-25-1 (2014).
  • Torbaniuk O., Ivashchenko G. Dependence of equivalent width of quasar emission lines on UV-optical spectral index. In: Proceedings of the IAU Symposium 304 , Vol. 304, P. 282-283 (2014).
  • Torbaniuk O., Ivashchenko G. Dependence between some spectral and physical characteristics of quasars. In Week of Doctoral Students’ Proceedings of Contributed Papers — Physics (eds. J. Safrankova and J. Pavlu), Prague, Matfyzpress, pp. 42-47 (2014). 2
  • Tsapras Y., Choi J.-Y., Street R. A., … Elyiv A. et al. The MOA Collaboration, A Super-Jupiter Orbiting a Late-type Star: A Refined Analysis of Microlensing Event OGLE-2012-BLG-0406. The Astrophysical Journal , vol.782, 1 (2014).
  • Vasylenko, A.; Fedorova, E.; Zhdanov, V. The X-ray Spectral Parameters for a Sample of 65 Active Nuclei Galaxies of BAT AGNs. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Astronomy , v. 51, p.10-15 (2014).
  • Vavilova, I. ; Golovnya, V .; Andruk, V.; Pakuliak, L.; Yizhakevych, O. et al. The Scientific Use of the UKRVO Joint Digital Archive: GRBs Fields, Pluto, and Satellites of Outer Planets. Odessa Astronomical Publications , vol. 27, p. 65-66 (2014).
  • Vavilova, I. B. ; Artemenko, T.G. Ancient astronomical culture in Ukraine. 1: Finds relating to the Paleolithic era. Journal of Astronomical History and Heritage , Vol. 17, No. 1, p. 29-38 (2014).
  • Vavilova, I. B. ; Artemenko, T.G.; Pakuliak, L.K. Biographical index ``Astronomers of Ukraine'' at the UkrVO portal. Kinematics and Physics of Celestial Bodies , vol. 30, issue 1, pp. 46-52 (2014).
  • Vavilova I. ; Pakuliak, L.; Protsyuk, Y.; Shlyapnikov, A.; Golovnya, V. ; Yizhakevych, O. ; Shatokhina, S.; Kazantseva, L.; Virun, N.; Kashuba, S. UkrVO: Astroplates and the Joint Digitized Archive. In: Astroplate-2014, Proceedings of a conference held in March, 2014 in Prague, Czech Republic. Edited by Linda Mišková and Stanislav Vítek. Published by the Institute of Chemical Technology, Prague, 2014, p. 8-12 (2014).

Підручники, Монографії

  • Кудря Ю.М., Вавилова І.Б. Позагалактична астрономія. Книга 1. Галактики: основні фізичні властивості. – Київ: Наукова думка, 344 с. (2016) ISBN 978-966-00-1517-3.
  • Vavilova I.B ., Bolotin Yu.L., Boyarsky A.M., Danevich F.A., Kobychev V.V., Tretyak V.I., Babyk Iu.V ., Iakubovskyi D.A., Hnatyk B.I., Sergeev S.G. Dark energy and dark matter in the Universe: in three volumes. Editor V. Shulga. — Vol. 3. Dark matter: Observational manifestation and experimental searches. Kyiv: Akademperiodyka, 2015.
  • Александров А.Н., Вавилова И.Б ., Жданов В.И., Жук А.И., Кудря Ю.Н., Парновский С.Л., Федорова Е.В., Яцкив Я.С. Общая теория относительности: признание временем. – Киев: Наукова думка, 2015, 332 с. ISBN 978-966-00-1497-8.
  • Яцків Я.С., Александров О.М., Вавилова І.Б ., Жданов В.І., Жук О.І., Кудря Ю.М., Парновський С.Л., Федорова О.В., Хміль С.І. Загальна теорія відносності: горизонти випробувань. – Київ: ГАО НАН України, 2014, 264 с. (укр.) ISBN 978-966-02-6940-8.

Розділи в монографіях

  • Rampazzo, Roberto; D'Onofrio, Mauro; Zaggia, Simone; Lattis, James M.; van der Kruit, Pieter C.; Vallenari, Antonella; Calzetti, Daniela; Madore, Barry F.; Karachentseva, Valentina et al. The Milky Way and the Local Group. In: “From the Realm of the Nebulae to Populations of Galaxies”. Astrophysics and Space Science Library, Vol. 435. ISBN 978-3-319-31004-6. Springer International Publishing Switzerland, p. 93 (2016).
  • Rampazzo, Roberto; D'Onofrio, Mauro; Zaggia, Simone; Lattis, James M.; Haynes, Martha P.; Giovanelli, Riccardo; Karachentseva, Valentina et al. Extragalactic Astronomy: From Pioneers to Big Science. In: “From the Realm of the Nebulae to Populations of Galaxies”, Astrophysics and Space Science Library, Vol. 435. ISBN 978-3-319-31004-6. Springer International Publishing Switzerland, p. 1 (2016).
  • Вавилова І.Б . Астрономія. У наук. виданні: «Українська культура XX – початку XXI століть. Культура та розвиток науки і технологій в Україні», під ред. М. Г. Жулинського. – К.: Наукова думка, 2014, том 5, книга 3, 950 с. (Розділ 8, с. 560-598).

Астрокосмічний інформаційно-обчислювальний центр

У 1965 р. в Обсерваторії  була створена обчислювальна лабораторія, яка входила до складу відділу фундаментальної астрометрії. Першим її керівником був д.ф.-м.н. Д. П. Дума. Згодом обчислювальна лабораторія стала обслуговувати  вимірювальну техніку і була перейменована в обчислювально-вимірювальний центр. Для обслуговування нової техніки наступний його керівник д.ф.-м.н. В. К. Тарадій створив структуру центру з кваліфікованими молодими спеціалістами — програмістами та інженерами-електронниками. На базі обчислювально-вимірювального центру у 1994 р. був створений астрокосмічний інформаційно-обчислювальний центр (АКІОЦ) під керівництвом д.ф.-м.н. П. П. Берцика.

Основні напрями роботи центру — інформаційне забезпечення наукової діяльності ГАО: надання співробітникам Обсерваторії усіх видів інформаційних послуг, забезпечення обміну інформацією між ГАО НАН України та зовнішнім світом, а також обслуговування обчислювальної техніки Обсерваторії, обслуговування GRID-кластера.

АКІОЦ обслуговує локальну комп’ютерну мережу Обсерваторії, яка об’єднує близько 200 персональних комп’ютерів.

Діяльність АКІОЦ у 2016 році: фінальний звіт

Співробітники відділу

Велесь Олександр Анатолійович зав.АКІОЦ, с.н.с. к.ф.-м.н. veles(at)mao.kiev.ua кімн. 117, тел. 7-00
Пакуляк Людмила Казимирівна с.н.с. к.ф.-м.н. pakuliak(at)mao.kiev.ua кімн. 220, тел. 3-46
Бульба Тамара Петрівна пров. інженер   tamara(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Лобортас Валентин Аскольдович пров. інженер   lobortas(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Веденичева Ірина Петрівна пров. інженер   iv(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Гладкохата Лариса Володимирівна гол. бібл.   glav(at)mao.kiev.ua кімн. 231, тел. 3-05
Иванов Даниїл Дмитрович інженер І кат   ivanovdd(at)mao.kiev.ua кімн. 116,тел. 3-47
Парусімов Григорій Вікторович інженер I кат.   parus(at)mao.kiev.ua кімн. 218, тел. 3-32

Завдання науково-технічної групи — програмне та технічне забезпечення наукової діяльності ГАО, забезпечення обміну інформацією між ГАО та зовнішнім світом, а також обслуговування обчислювальної техніки Обсерваторії.

Внутрішня мережа ГАО НАН України. Внутрішня мережа ГАО дозволяє передавати інформацію з максимальною швидкістю до 1 GBps. Крім того, забезпечується доступ до кластеру (1 GBps). Доступ до мережі Інтернет здійснює провайдер UARNET. З 2012 року пропускна здатність Інтернет - каналу збільшена до 10 GBps.

СЕРВЕРА

MAOLING. CPU 3.4 GHz, 3 GB RAM, 750 GB.

Головний сервер ГАО, на якому розміщено сайт ГАО, ftp-сервер, дозволяє отримувати доступ до внутрішньої мережі ГАО ззовні. Дозволяє отримати доступ до своїх даних з будь-якого комп'ютера у мережі ГАО та Інтернет. Також являє собою LDAP- та DNS-сервери ГАО.






OBERON. 2х2 GHz, 16 GB RAM, 1.5 TB.

Завдяки своїм потужностям дозволяє виконувати різноманітні розрахунки. Також містить дзеркало NASA Astrophysics Data System.





JANUS / MAIL. 3 GHz, 3 GB RAM, 320 GB. Поштовий сервер на базі ZIMBRA; дозволяє отримати доступ до своєї поштової скриньки ГАО через POP-, IMAP- та WEB-інтерфейси.







VIRGO4.

Сервер, на якому розміщено сайти УАА і Української Віртуальної Обсерваторії, а також адміністративно-пошуковий модуль ОЦА УкрВО.



 

 


КЛАСТЕР  ГАО НАН УКРАЇНИ

В Головній астрономічній обсерваторії у 2007 році при прямій фінансовій підтримці Національної академії наук України було введено в експлуатацію високопродуктивний обчислювальний GRAPE/GRID кластер. Основним обчислювальним елементом кластера, що дозволяв мати приблизно 1 Tflops операцій з плаваючою комою для паралельних задач динамічного моделювання еволюції галактик, галактичних ядер та зоряних скупчень, було використання 9-ти Grape6-BLX64 карт.

У 2011 році було проведено модернізацію кластера. Grape6-BLX64 карти замінено на сучасні графічні прискорювачі GeForce 8800 GTS 512, що дозволило підвищити продуктивність моделювання астрофізичних задач до приблизно 4 Tflops. Модернізація обчислювальних можливостей кластера виконана завдяки сприянню Astronomisches Rechen-Institut (ARI) am Zentrum für Astronomie der Universität Heidelberg (Німеччина) та безпосередньо Dr. Rainer Spurzem.

У 2013 роцi кластер було оснащено 16 GPU GeForce GTX 660, якi для астрофізичних задач забезпечили втричi вищу продуктивність, ніж GeForce 8800 GTS 512. На даний час кластер є гетерогенним і має 8+3 обчислювальних вузлів та керуючий вузол. Для комунікації використовується мережа на базі Gigabit ethernet. Загальна кількість обчислювальних ядер складає 88. Система збереження даних складеться з дискового масиву об'ємом 5 Тб, в якому розміщено домашні директорії користувачів, та RaidZ масиву на 7.1 Тб.

Кожен з 3 перших вузлів побудований на основі процесорів Intel Xeon 5410 та на базі серверів HP ML350 G5. Кожен вузол має 2 чотириядерні процесори Intel Xeon 5410, які працюють на частоті 2.33 GHz, 16 Gb RAM. Інші 8 вузлів побудовані на основі процесорів Intel Xeon E5420. Кожен вузол має 2 чотириядерні процесори Intel Xeon E5420, які працюють на частоті 2.50 GHz, 24 Gb RAM та два GPU GeForce GTX 660.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В якості операційної системи кластера встановлена вільно-розповсюджувана версія ОС Linux на базі дистрибутива Debian GNU/Linux 7.0.

На кластері встановлені GNU- і Intel-компілятори для мов C/C++ та Fortran. Для запуску паралельних програм використовується OpenMPI 1.4.3. Керування чергами задач здійснюється за допомогою Torque 2.4.12 та Maui 3.3.1. Для користувачів доступні черги задач:

Черги Максимальний час виконання GPU dev Описання черги Ресурси, які доступні
cpu_8x6 120 h черга для великих CPU-задач, 6 CPU на вузол 48 CPU-ядер Intel Xeon E5420
grid 120 h черга для GRID-задач, 8 CPU на вузол 24 CPU-ядер Intel Xeon 5410
gpu_2 336 h 0, 1 черга для GPU-задач, 2 GPU на вузол 16 GPU GeForce GTX 660

Користувачі кластера можуть використовувати черги: cpu_8x6, gpu_2. Черга grid призначена для виконання через GRID-середовище, безпосередній запуск задач в цю чергу заборонено.

Для виконання обчислень з використанням графічних прискорювачів на кластері встановлено програмний комплекс CUDA SDK (на даний час встановлено версію 5.5), який дозволяє запускати на кластері програмне забезпечення, що використовує технології CUDA та OpenCL.

GRID

Кластер ГАО також є частиною Українського академічного GRID-сегменту. На кластері встановлено GRID middleware Nordugrid ARC 5.0.4.

Виконувати свої задачі на кластері ГАО мають можливість учасники трьох віртуальних організацій:

  • multiscale;
  • sysbio;
  • moldyngrid;
  • virgo_ua.

Для забезпечення ефективної роботи кластера у GRID-середовищі встановлено runtime-environment для підтримки віртуальних організацій moldyngrid і virgo_ua:

  • GROMACS-4.5.5;
  • PHI-GPU;
  • VIRGO/COSMOMC;
  • VIRGO/GADGET;
  • VIRGO/FERMI;
  • VIRGO/XMM.

Використання обчислювального кластера ГАО є вільним для співробітників ГАО та інших наукових установ за умови подачі заявки та дотримання правил користування.

 

Моніторинг кластера:

http://golowood.mao.kiev.ua/ganglia/

 Моніторинг ресурсів Українського академічного GRID-сегменту:

http://gridmon.bitp.kiev.ua/

http://www.nordugrid.org/monitor/loadmon.php

З питаннями про кластер звертатися до: golowood-admin(at)mao.kiev.ua.

ТЕСТОВІ ВУЗЛИ

У 2011 році при фінансовій підтримці Національної академії наук України обчислювальні ресурси ГАО було розширено двома тестовими вузлами на основі процесорів Intel Core i5-2500K CPU (3.30 GHz), 16 Gb RAM. Станом на початок 2017 року один з нових вузлів оснащено графічним прискорювачем Nvidia GeForce GTX Titan, а інший − Nvidia GeForce GTX 1080.

Nvidia GeForce GTX Titan Core 1, ATI HD 6970
Cores: 2688 cores
Total amount of global memory: 6 Gb
GPU Clock Speed: 837-993 MHz
Theoretical Shader Processing Rate (SP): 4.5 Tflops

 

GeForce GTX 1080 Core2, GF 570 GTX x 2
Cores: 2560 cores
Total amount of global memory: 8 Gb
GPU Clock Speed: 1700 MHz
Theoretical Shader Processing Rate (SP): 8.7 Tflops

Інструкція з запуску завдань на кластері ГАО

Для того, щоб поставити задачу на виконання, потрібно підготувати скрипт запуску, або зробити це в інтерактивному режимі. Задача компілюється, потім ставиться в чергу за допомогою програми qsub (man qsub).

 

Приклади запуску серійної задачі:

a)

~$ echo "sleep 1m" | qsub

b) за допомогою сценарію:
створюється скрипт запуску задачі run.sh:

~$ cat run.sh
#PBS -k oe
#PBS -m abe
#PBS -N run
#!/bin/sh
cd $PBS_O_WORKDIR
export PATH=$PATH:$PBS_O_WORKDIR
sleep 1m
exit 0
~$

Запуск скрипта:

~$ qsub -V run.sh

(обов'язково потрібно вказати опцію -V).

Для компіляції та запуску паралельних задач на кластері можна використовувати компілятори GNU або Intel. Вибір компілятора здійснюється за допомогою команд mpi-selector та mpi-selector-menu.

Переглянути список доступних реалізацій MPI можна за допомогою команди:

~$ mpi-selector --list
openmpi-1.4.3
openmpi-1.4.3-intel
~$

На даний час встановлено дві реалізації OpenMPI: openmpi-1.4.3 (GNU) і openmpi-1.4.3-intel (Intel).

Дізнатись, яку реалізацію MPI ви використовуєте, можна за допомогою команди:

~$ mpi-selector --query
default:openmpi-1.4.3
level:user
~$

Змінити реалізацію MPI можна за допомогою команди:

~$ mpi-selector-menu
Current system default: openmpi-1.4.3
Current user default: openmpi-1.4.3

"u" and "s" modifiers can be added to numeric and "U"
commands to specify "user" or "system-wide".

1. openmpi-1.4.3
2. openmpi-1.4.3-intel
U. Unset default
Q. Quit

Selection (1-2[us], U[us], Q): 1u
Defaults already exist; overwrite them? (Y/N) y


Current system default: openmpi-1.4.3
Current user default: openmpi-1.4.3

"u" and "s" modifiers can be added to numeric and "U"
commands to specify "user" or "system-wide".

1. openmpi-1.4.3
2. openmpi-1.4.3-intel
U. Unset default
Q. Quit

Selection (1-2[us], U[us], Q): Q
~$

mpi-selector-menu змінює системні змінні PATH та MANPATH лише при наступному вході користувача у shell. Тому після виконання команди mpi-selector-menu необхідно виконати команду bash -l чи відкрити новий shell.

 

Приклад запуску паралельних програм:

Компілюється програма, написана з використанням MPI-бібліотеки:

якщо це C-програма:

~$ mpicc -o your_program.exe your_program.c -lm

якщо це програма на Fortran-і:

~$ mpif77 -o your_program.exe your_program.f -lm

Створюється скрипт запуску задачі run-mpi.sh:

~$ cat run-mpi.sh
#PBS -N run-mpi
#PBS -k oe
#PBS -m abe
#PBS -l nodes=8
#!/bin/sh
cd $PBS_O_WORKDIR
export PATH=$PATH:$PBS_O_WORKDIR
mpiexec -n 8 ./your_program.exe
exit 0
~$

Задати чергу, у яку буде запущена задача, можна шляхом додавання у скрипт рядка:

#PBS -q cpu_8x6

Черга cpu_8x6 призначена для запуску CPU-задач, черги gpu_1 і gpu_2 − для запуску GPU-задач.

Запуск скрипта:

~$ qsub -V run-mpi.sh

(обов'язково потрібно вказати опцію -V).

В даному випадку задачу запущено на 8 CPU, це вказується в параметрі -n 8 програми mpiexec та параметрі #PBS -l nodes=8.

Більш докладно про описані опції і програми − man qsub, man mpiexec.

Опції в скрипті PBS:

-k: зберегти стандартне виведення (stdout) та стандартне виведення помилок (stderr).

-m: послати e-mail повідомлення у разі, якщо задача припинена batch-системою, коли задача почала виконуватись та коли виконалась.

-N: назва задачі в системі batch.

Подивитись на стан черги та чи запущена задача на виконання можна за допомогою команди:

~$ qstat

(більш докладно − man qstat).

Відділ атмосферної оптики та приладобудування

Лабораторія оптики атмосфери створена у 2000 р. (завідувач лабораторії - к.т.н. М. Г. Сосонкін). З 2009 р. входила до складу відділу фізики планетних систем,  2014 року - до складу Відділення 2. З 2016 року лабораторя. перетворена у відділ атмосферної оптики та приладобудування. Головним напрямком діяльності відділу є розробка апаратури та методики оптичного моніторингу планетних атмосфер, зокрема земної атмосфери, астрокосмічне приладобудування.

СПІВРОБІТНИКИ ВІДДІЛУ:

Міліневський Г.П. в.о. зав. відділу д.ф.-м.н.  
Сосонкін Михайло Григорович пр.н.с., к.т.н. sosonkin(at)mao.kiev.ua
Єрьоменко Наталія Олексіївна пров.інженер eremenko(at)mao.kiev.ua
Бовчалюк Андрій Павлович м.н.с.  

Відділ фізики зір та галактик

Перший завідуючий відділом — д.ф.-м.н., проф. І.Г. Колесник

 

 

Відділ фізики зір та галактик був створений 1983 р. д.ф.-м.н., проф. І.Г. Колесником. Протягом 1994—2000 рр. відділ очолював к.ф.-м.н. С.Г. Кравчук. З 2000 р. відділом керує академік НАН України Ю. І. Ізотов.

До складу відділу входить лабораторія фізики галактик з активним зореутворенням (керівник член-кореспондент НАН України Л.С. Пілюгін).

У відділі працює 6 докторів наук, серед них один академік НАН України та один член-кореспондент НАН України, 4 кандидати наук і 4 особи без наукового ступеня.

 

 



Співробітники відділу:

   
Берцик Петер Петерович — зав. відділу, д.ф.-м.н. Пілюгін Леонід Степанович — зав.лаб., д.ф.-м.н., член-кореспондент НАН України Соболенко Маргарита Олександрівна — м.н.с.
Харченко Ніна Василівна — п.н.с., д.ф.-м.н. Зінченко Ігор Андрійович — с.н.с., к.ф.-м.н. Никитюк Тетяна Вікторівна — н.с., к.ф.-м.н.
   
Вовк(Агієнко) Катерина Борисівна — м.н.с. Іщенко Марина Вікторівна — с.н.с. Плачинда Сергій Іванович
     
Бутковська Варвара Володимирівна Білінський І.О.  


ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Визначення вмісту баріонної матерії у Всесвіті та відхилень космологічного нуклеосинтезу від стандартної моделі.
  • Дослідження фізичних та еволюційних характеристик галактик з активним зореутворенням за даними спостережень на найбільших телескопах світу в рентгенівському, ультрафіолетовому, видимому, інфрачервоному та радіодіапазонах електромагнітного випромінювання.
  • Розробка методів визначення фізичного й хімічного складу позагалактичних областей HII.
  • Дослідження хімічної еволюції галактик.
  • Визначення кінематичних і фізичних характеристик скупчень Галактики.
  • Аналіз зоряних спектрів з урахуванням відхилення від ЛТР, визначення еволюційних і фізичних характеристик зір пізніх спектральних класів.


ГОЛОВНІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ

Галактики з активним зореутворенням

  • Визначено вміст первинного гелію за даними спектральних спостережень великої вибірки карликових галактик. Показано, що в епоху первинного нуклеосинтезу ефективна кількість типів нейтрино Neff=3.5±0.3 перевищувала величину 3.046, яку беруть для стандартної моделі.
  • З використанням бази даних огляду Sloan Digital Sky Survey (SDSS), що містить майже мільйон спектрів, створено вибірку 15000 галактик з активним зореутворенням, яку використовують для різних досліджень фізичного й еволюційного стану галактик.
  • Проведено систематичний пошук галактик з екстремально низьким умістом важких елементів з використанням бази даних SDSS та власних спостережень. Співробітниками відділу відкрито 12 галактик з умістом кисню 12+logO/H < 7.35, що становить понад 70% таких галактик, відомих у світі.
  • Відкрито світіння високоіонізованих заборонених ліній [Ne V] 342.6 нм у спектрах блакитних компактних карликових галактик, яке збуджують ударні хвилі зі швидкістю близько 500 км/c. У світі відомо вісім таких галактик, усі вони відкриті співробітниками відділу.
  • Відкрито п’ять карликових галактик з широкими емісійними лініями водню Hα. Це галактики з низькою металічністю, в яких є активні ядра з чорними дірами. До цього часу в світі не було відомо жодної такої галактики з чорними дірами проміжних мас.
  • У двох блакитних компактних карликових галактиках з екстремально низьким умістом важких елементів досліджено часові зміни яскравості та величини широких емісійних ліній водню Hβ і Hα, що виникають в інтенсивному вітрі від яскравих блакитних змінних зір, швидкість якого становить понад 1000 км/с. Такі зорі є найяскравішими зорями галактик. У нашій Галактиці зорі з сонячною металічністю (наприклад η Car і P Cyg) давно відомі, тоді як яскраві блакитні змінні зорі з низькою металічністю досліджено вперше.
  • Уперше у світі проведено визначення вмісту магнію в 65 блакитних компактних галактиках з низьким умістом важких елементів. Доведено, що магній в газовому середовищі цих галактик є помірно збідненим внаслідок часткового його входження в пилові частинки.
  • Досліджено природу субміліметрового емісійного ексцесу на підставі вивчення розподілу енергії у спектрах карликових галактик з емісійними лініями в діапазоні від ультрафіолетового до радіо. Уперше доведено, що цей ексцес відповідає вільно-вільному випромінюванню іонізованого газу.
  • Розроблено декілька варіантів методу сильних ліній для визначення елекронної температури й хімічного складу позагалактичних областей НІІ. Точність визначення хімчного складу за допомогою запропонованих методів співмірна з точністю класичного методу. Перевага запропонованих методів полягає в тому, що в них використовують лише сильні лінії, які є майже в усіх позагалактичних НІІ областях.
  • Досліджено спостережувану хімічну еволюцію (еволюція з червоним зміщенням) спіральних та неправильних галактик. Знайдено, що збагачення киснем та азотом масивних галактик (і, відповідно, активне зореутворення) відбулося в минулому, а в маломасивних галактиках ці процеси відбуваються в сучасну епоху.

Зорі

  • Виконано оригінальні дослідження по моделюванню оптичних та інфрачервоних (ІЧ) спектрів коричневих карликів та інших маломасивних об’єктів. Їх спектри формуються за екстремально низьких температур та наявності поглинання випромінюваня багатоатомними молекулами й пиловими частинками. Застосування «літієвого тесту» дозволило знайти серед сукупності маломасивних зір молоді коричневі карлики. Запропоновано нову концепцію «дейтерієвого тесту» для відокремлення популяції об’єктів з планетними масами від популяції масивніших ультрахолодних карликів.
  • Розроблено методику визначення хімічного складу зір на пізніх стадіях еволюції, яка дозволяє провести кількісний аналіз їхніх атомно-молекулярних спектрів, що є важливим для уточнення еволюційного статусу цих зір. Світове визнання отримали дослідження зір з надкороткими шкалами еволюції: об’єкта Сакураї та V838 Mon.
  • Запроваджено унікальні дослідження зір з пекулярним хімічним складом, у тому числі зір, збагачених вуглецем і навіть збіднених воднем. Сюди ж можна віднести дослідження спектрів червоних гігантів, що формують подвійні системи з феноменом Нових зір.

Зоряні скупчення Галактики

  • У рамках проекту MWSC (Milky Way Star Clusters) із застосуванням каталогу 2MASS, куди входить майже 500 млн зір до граничної величини Ks = 15.3, проаналізовано більш ніж 4000 кластероподібних об’єктів у Галактиці. Показано, що більшість із них є скупченнями, і для 3206 скупчень визначено параметри: комплексна ймовірність приналежності зір до скупчення, координати центра, кутові розміри, власні рухи, відстань, надлишки кольору, вік, приливні параметри, променева швидкість. Для половини скупчень ці параметри визначено вперше. Відстань до границі ділянки, де вибірка є повною, становить 2 кпс і включає в себе спіральні рукави Персея і Стрільця–Киля. Граничні відстані до скупчень у вибірці є такими, що Галактику охоплено від центра й майже до околиць. Вік скупчень становить 1−12.6 млрд. років і охоплює майже весь час існування Галактики.


СПІВПРАЦЯ

Спостереження

Спостереження виконано з використанням таких телескопів:

  • у рентгенівському діапазоні − космічні Chandra і XMM-Newton;
  • в ультрафіолетовому діапазоні − космічні Hubble Space Telescope і FUSE;
  • у видимому діапазоні − наземні 10-м Keck (USA), 2 x 8.4-м LBT (USA), 8.0-м Gemini (USA), 6.5-м MMT (USA), 4-м KPNO (USA), 3.5-м APO (USA), 8.2-м VLT (ESO), 3.5-м NTT (Chile);
  • в інфрачервоному діапазоні − космічні телескопи Spitzer і Herschel, наземні 3.5-м APO (USA), 3.8-м UKIRT (Great Britain) і 8.0-м Gemini (USA) телескопи;
  • в радіодіапазоні − наземні GBT (USA) і VLA (USA).
Міжнародні наукові зв'язки та масштаби міжнародної наукової кооперації відділу фізики зір та галактик

 

Лабораторія створена в 1983 р.

Співробітники лабораторії:

Жиляєв Борис Юхимович зав.лаб., д.ф.-м.н. zhilyaev(at)mao.kiev.ua кімн. 324, тел. 3-21
Решетник Володимир Миколайович с.н.с., к.ф.-м.н.    
Верлюк Ірина Адамівна Н.с. irina(at)mao.kiev.ua кімн. 324, тел. 3-21
Похвала Сергій Миколайович М.н.с.    
Пєтухов Володимир Миколайович Пров. інженер    

Основні напрями наукових досліджень:

  • Швидкісна спектрофотометрія гігантів типу OBA
  • Дослідження високочастотної оптичної змінності зірок, що спалахують.
  • Швидка фотометрична анатомія метеорів.
  • Виявлення високочастотної змінності з дефіцитом квантів.

Наукові досягнення

✔ Pokhvala S.M. "Short-Term Spectroscopic Variability in O-type Giants"

✔ Verlyuk I.A. "SMALL-SCALE ACTIVITY OF THE FLARE STAR YZ CMI"

✔ B.E. Zhilyaev, S.M. Pokhvala. "High-frequency photometric anatomy of meteors"

✔ B.E. Zhilyaev. "Detection of ultra-high-frequency variability with a deficit of quanta"

✔ B.E. Zhilyaev. "Detection of ultra-high-frequency variability with a deficit of quanta"

✔ B. Zhilyaev, V. Reshetnyk, V. Petukhov. "On reconstruction of astronomical images in observations through turbulent atmosphere "

Відділ фізики космічної плазми

Історична довідка

Завідувач відділу − доктор фіз.-мат. наук О. Н.  Кришталь.

Відділ був створений доктором фіз.-мат. наук, професором А. К. Юхимуком 1992 року на базі наукової групи “Космічна електродинаміка” та лабораторії космічних променів. З 2009 року завідувач відділу доктор фіз.-мат. наук О.  Н.  Кришталь. В 2013 р. на базі відділу і лабораторії космічних променів, а також відділу теоретичної астрофізики астрономічної обсерваторії КНУ ім. Т. Г. Шевченка створено спільну науково-дослідну Лабораторію релятивістської астрофізики та фізики космічної плазми.

ПРОВІДНІ СПЕЦІАЛІСТИ:

О. Н. Кришталь, завідувач відділу, доктор фіз.-мат. наук;

Ю. В. Кизьюров, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

П. П. Маловічко, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

А. Д. Войцеховська, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

С. В. Герасименко, науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

 

ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Плазмові явища в іоносфері та магнітосфері Землі, у сонячному вітрі та в атмосфері Сонця
    1. Теорія збудження плазмових нестійкостей в космічних умовах (кінетика та магнітна гідродинаміка).
    2. Теоретичні дослідження нелінійної взаємодії хвиль у космічній плазмі.
    3. Теорія нагріву плазми та прискорення заряджених частинок у магнітосфері Землі та атмосфері Сонця.
    4. Трансформація та перенос хвильової енергії в космічній плазмі.
    5. Турбулентність слабко іонізованої плазми.
  • Сонячні і галактичні космічні промені (лабораторія космічних променів)
    1. Пошук точних аналітичних розв’язків кінетичного та дифузійного рівнянь переносу.
    2. Поширення сонячних космічних променів у міжпланетному середовищі.
    3. Поширення й прискорення галактичних космічних променів в астрофізичних об’єктах.
  • Поширення метагалактичних та галактичних космічних променів, прискорених ударними хвилями в міжзоряному та міжгалактичному середовищах, та вплив залишків наднових та зоряного вітру на прискорення частинок до надвисоких енергій

ГОЛОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ У ВІДДІЛІ

Фізика космічної плазми

  • Розвинуто теорію появи і розвитку дрібномасштабних нестійкостей плазмових хвиль в хромосфері активної області на Сонці в передспалаховому стані. В рамках розвинутої теорії досліджено появу передвісників спалахового стану в мікрохвильовому випромінюванні активної області.
  • У рамках кінетичної теорії плазми, з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та іонно-циклотронної частоти, отримано рівняння, що описують збудження, нелінійну еволюцію і затухання кінетичних альвенівських хвиль (КАХ).
  • Побудовано детальну протонну модель сонячних спалахів, у якій глобальна енергизація спалахової плазми відбувається через проміжну турбулентність КАХ, збуджену протонним пучком. Досліджено лінійні і нелінійні аспекти імпульсного виділення енергії під час сонячних спалахів.
  • Досліджено нелінійну стадію перемішування фаз в альвенівських хвилях, а також конкуренцію зіткненного затухання, беззіткненного затухання Ландау і нелінійного затухання фазово-перемішаних альвенівських хвиль у короні Сонця.
  • Розвинуто теорію нелінійної параметричної взаємодії низькочастотних хвиль з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та інерції електронів у космічній плазмі.
  • У квазігідродинамічному наближенні отримано аналітичний вираз для просторового спектра плазмових неоднорідностей, які генеруються в нижній іоносфері Землі внаслідок турбулентного перемішування.
  • Розглянуте чисельне моделювання просторової та часової еволюції електронного пучка з врахуванням кулонівських зіткнень та збудження ленгмюрівських хвиль внаслідок плазмово пучкової нестійкості. З даних розрахунків знайдено спектр усередненого потоку електронів, який був співставлений зі спектром жорсткого випромінювання сонячних спалахів, що надає міжнародна місія RHESSI.

Космічні промені

  • Уперше отримано точний аналітичний розв’язок нестаціонарного кінетичного рівняння переносу (лінійного рівняння Больцмана) у випадку одного й трьох просторових вимірів.
  • Здобуті результати поповнили наявний склад фундаментальних розв’язків основних рівнянь математичної фізики. Їх можна використати в задачах про розсіювання світла на частинках пилу, в одношвидкісній теорії переносу нейтронів, у теорії розсіювання радіохвиль на плазмових неоднорідностях, в теорії поширення гама-випромінювання від потужних нестаціонарних астрофізичних об’єкт та при дослідженні поширення високоенергійних частинок від метагалактичних джерел.
  • На базі здобутих результатів закладені основи теорії поширення сонячних космічних променів (КП) у сонячному вітрі, що дало змогу дослідити еволюцію в часі й просторі енергетичних спектрів сонячних КП. Це дозволило пояснити поведінку показників спектра КП, з’ясувати вплив тривалості прискорення КП в джерелі на розподіл КП на орбіті Землі, отримані з експерименту.
  • Отримано просторово енергетичний розподіл галактичних КП в сучасній моделі геліосфери з врахуванням стоячої ударної хвилі, геліопаузи. Розподіл частинок низької енергії відповідає вимірюванням, які проведені на космічних місіях “Вояджер”.
  • Розроблений метод розв’язку граничних задач модуляції галактичних КП, який базується на аналітичній теорії збурень при умові малості анізотропії. Це дало змогу суттєво розширити клас задач, що можуть бути розв’язані аналітично.
  • Розроблено й запропоновано механізм прискорення космічних променів, який є комбінацією механізмів Фермі 1-го та 2-го роду.
  • Отримано спектри і розподіл галактичних КП, прискорених в залишках наднових, на базі статистичного прискорення і дифузійного поширення частинок.

ДИСЕРТАЦІЙНІ ТА ДИПЛОМНІ РОБОТИ, ВИКОНАНІ У ВІДДІЛІ

Дисертації на здобуття звання доктора фіз.-мат. наук − 2.

Дисертації на здобуття кандидата фіз.-мат. наук − 18.

Дипломні роботи − 28.

НАУКОВЕ СПІРОБІТНИЦТВО

  • Головна астрономічна обсерваторія РАН (Санкт-Петербург, Росія)
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
  • Інститут космічних досліджень НАН України та Державного космічного агентства України (Київ, Україна)
  • Радіоастрономічний інститут НАН України (Харків, Україна)
  • Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна)
  • Інститут земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (ІЗМІРАН) (Троїцьк, Росія)
  • Інститут експериментальної фізики Словацької Академії наук (Кошице, Словаччина)
  • Центр плазмової астрофізики Католицького університету (Левен, Бельгія)
  • Всесвітній інститут з дослідження навколишнього космічного середовища Аделаїдського університету (Аделаїда, Австралія)
  • Національний інститут астрофізики, оптики та електроніки (Пуебла, Мексіка)
  • Кримська астрофізична обсерваторія (Науковий, Крим, Україна)
  • Шеффілдський університет (Шеффілд, Великобританія)
  • Університет Глазго (Глазго, Великобританія)
  • Бельгійський інститут космічної аерономії (Брюссель, Бельгія)

Відділ фізики Сонця


Історична довідка

Завідувач відділу фізики Сонця чл.-кор. НАН України Н.Г. Щукіна

30 червня 1954 р. смуга повного сонячного затемнення охоплювала Київ. Напередодні цієї події в обсерваторії були виготовлені прилади для спостереження затемнення. Трикамерний астрограф та дифракційний спектрограф використовували для регулярних спостережень Сонця й після затемнення. Таким чином розпочався період активних досліджень Сонця.

1964 р. Президія АН УРСР офіційно затвердила структурним підрозділом відділ фізики Сонця. Першим завідувачем відділу був д.ф.-м.н., проф. Е.А. Гуртовенко (1928—1994). З 1983 р. відділом керував д.ф.-м.н, чл.-кор. НАН України Р.І. Костик. З 2003 р. його очолює д.ф.-м.н., чл.-кор. НАН України Н.Г. Щукіна.

Співробітники відділу:

Щукіна Наталія Геннадіївна Зав. відділом д.ф.-м.н.,чл.-кор.НАНУ shchukin(at)mao.kiev.ua кімн. 229
Костик Роман Іванович Гол.н.с. д.ф.-м.н.,чл.-кор.НАНУ kostik(at)mao.kiev.ua кімн. 320
Осіпов Сергій Миколайович С.н.с. к.ф-м.н. osipov(at)mao.kiev.ua АЦУ-5
Васильєва Ірина Едуардівна С.н.с. к.ф-м.н. vasil(at)mao.kiev.ua кімн. 302
Кондрашова Ніна Миколаївна Н.с. к.ф-м.н. kondr(at)mao.kiev.ua кімн. 303
Чорногор Світлана Миколаївна Н.с. к.ф-м.н. chornog(at)mao.kiev.ua кімн. 303
Сухоруков Андрій Валерійович Н.с. к.ф-м.н. suh(at)mao.kiev.ua кімн. 302
Пасечник Маргарита Миколаївна Н.с. к.ф-м.н. rita(at)mao.kiev.ua кімн. 303


Головні напрями наукової діяльності:

  • Стокс-діагностика сонячної грануляції та активних явищ (сонячні плями, спалахи, факели, протуберанці та ін.);
  • спектрополяриметрія спокійного Сонця;
  • сонячний магнетизм;
  • моделювання переносу поляризованого випромінювання в атмосферах зір і Сонця;
  • моделювання хвильових процесів в атмосфері Сонця;
  • моделювання глобальної конвекції та диференційованого обертання Сонця;
  • геліосейсмологія;
  • моніторинг довготривалих змін параметрів фраунгоферових ліній;
  • хімічний вміст Сонця, зір сонячного типу та зір, що утворилися на ранніх етапах еволюції Всесвіту.


Спостережна база

Відділ виконує спостереження на телескопах з високим рівнем автоматизації:

  • АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції (Київ);
  • АЦУ-26 з п'ятикамерним спектрографом (п. Терскол, Приельбрусся, Північний Кавказ, МЦ АМЕД).

Відділ бере участь у спільних спостережних програмах на німецькому вакуумному телескопі (VTT), голландському відкритому телескопі (DOT), на французько-італійському сонячному телескопі (THEMIS), що розміщені на Канарських островах (Іспанія).

Сонячний телескоп АЦУ-5 Павільйон сонячного телескопа АЦУ-5 Сонячний телескоп АЦУ-26

 



Наукова співпраця

Відділ фізики Сонця співпрацює з:

  • Інститутом Астрофізики на Канарських островах (Тенеріфе, Іспанія).
  • Центром з досліджень астрофізичної плазми Університету Левена (Center for mathematical Plasma Astrophysics (Leuven, Belgium).
  • Інститутом сонячно-земної фізики Сибірського відділення РАН (Іркутськ, Росія).
  • Інститутом земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (Троїцьк, Росія).
  • Київським та Львівським університетами.


Найвагоміші результати досліджень:

  1. Модернізовано й уведено в дію горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 з монохроматором подвійної дифракції, що своєю спектральною роздільною здатністю є одним з найпотужніших телескопів світу.
  2. Проведено космічні спостереження сонячних осциляцій на орбітальних станціях КОРОНАС-І та КОРОНАС-Ф.
  3. За даними експериментів VIRGO/SPM, GOLF (SOHO) та ДИФОС (КОРОНАС-Ф) виявлено аномалії коливань яскравості та швидкості р-мод низьких ступенів; гравітаційні моди коливань не знайдено.
  4. Уперше показано, що хвилі, які аналізують під час геліосейсмологічних вимірів, проходячи під плямами, прискорюються.
  5. Побудовано напівемпіричні моделі спалахів та активних явищ, що описують еволюцію з часом їх поля швидкостей, магнітного поля й температури. Створено багатовимірні магнітогідродинамічні та магнітогідростатичні моделі фотосфери та сонячних плям.
  6. Отримано результати, що наближають нас до вирішення найактуальнішої проблеми сучасної фізики Сонця – пошуку ефективних джерел нагріву хромосфери та корони, а саме: показано, що енергія турбулентних магнітних полів у спокійній атмосфері Сонця може бути істотно більшою, ніж передбачали раніше. Цієї енергії вистачає для нагріву хромосфери й корони.
  7. Запропоновано ефективний механізм, що пояснює нагрів хромосфери. Показано, що дисипація струмів, посилена дією амбіполярної дифузії, підвищує температуру хромосфери на кілька тисяч градусів за хвилини.
  8. Показано, що процес розповсюдження хвиль в активній ділянці суттєво відхиляється від адіабатичного. Це понижує граничну частоту, в результаті чого 5-ти хвилинні коливання проникають у хромосферу й додатково нагрівають її.
  9. Показано, що конвекція не припиняється в середній фотосфері, як вважали раніше, а простягається до нижньої хромосфери. У середній фотосфері конвективні елементи тільки міняють знак контрасту та напрямок руху. Магнітні поля (400—1800 Гс) не подавляють конвекцію, як передбачали теоретичні розрахунки.
  10. Отримано розподіл випромінювання в спектрі Сонця в абсолютних енергетичних одиницях для ділянки спектра 300—1060 нм.
  11. Методи локальної геліосейсмології Сонця знайшли застосування для пояснення швидких пульсацій магнітних пекулярних Ap-зір. Магнітогідродинамічне моделювання цих пульсацій дозволило пояснити основні спостережні властивості RoAp-зір.
  12. Вирішено проблему вмісту заліза і кремнію у фотосфері Сонця. Отримано співвідношення для великої сітки моделей атмосфер зір, що дають можливість оцінити вміст літію, кисню й заліза залежно від зоряних параметрів. Ці результати мають важливе значення для розв’язку фундаментальних питань астрофізики, що стосуються нуклеосинтезу хімічних елементів під час Великого Вибуху, еволюції галактик та зір, внутрішньої будови і структури атмосфер зір і Сонця.

Лабораторія методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А)

Співробітники лабораторії:

КРЯЧКО Іван Павлович в.о. зав. лаб. кімн. 204, тел. 526-47-58, внутр. 3-71
ІВАЩЕНКО Юрій Миколайович с.н.с., к.ф.-м.н.  
ЛАЗОРЕНКО Галина Андріївна інж. 1 кат. кімн. 204, тел. 526-47-58, внутр. 3-71
КОВАЛЬЧУК Георгій Улянович пров.інж. кімн. 317,внутр. 3-45
СОБОДАР Олександр Олегович пров.інж. кімн. 205
НЕНАХОВА Катерина Мітрофанівна с.н.с. на громадських засадах кімн. 204