Світогляд

Лабораторія астрометрії

Лабораторія астрометрії створена в січні 2014 року на основі відділу астрометрії.

Головні напрямки наукової діяльності

Створення каталогів положень і власних рухів зір.
Пошук подвійних систем коричневих карликів та визначення параметрів цих систем
Астрометрія Сонячної системи.
Спостережні архіви та бази астрономічних даних; організація та підтримка УкрВО - української віртуальної обсерваторії. З 2011 року організаційним та керуючим центром Української Віртуальної Обсерваторії (УкрВО) — була лабораторія астроінформатики, функції якої з 2016 року передані в лабораторію астрометрії. УкрВО - добровільне об’єднання астрономічних обсерваторій України, – спрямоване на створення віртуальної інфраструктури цифрових астрономічних баз даних, засобів пошуку та обробки інформації, використання сукупності як архівних, так і сучасних спостережень в науковому та освітньому процесах. В рамках УкрВО створено та активно функціонує Об’єднаний цифровий архів (ОЦА) астронегативів і ПЗЗ спостережень; декілька різнотипних баз даних: спектральних фотографічних спостережень, база біографічних даних «Астрономи України», програмне забезпечення LINUX-MIDAS-ROMAFOT для астрометричної та фотометричної обробки оцифрованих зображень астроплатівок, а також портал УкрВО (http://www.ukr-vo.org). УкрВО є членом Міжнародного альянсу віртуальних обсерваторій.

Спостережна база

Меридіанний аксіальний круг з ПЗЗ-приймачем (F=2.3 м, D=18 см).

Лабораторія астрометрії : наукові доробки

2011-2015 рр.

Мета досліджень: Створення каталогів зоряних даних для дослідження кінематики і структури зоряних систем, зокрема розсіяних зоряних скупчень та зір з великими власними рухами; розповсюдження системи ICRF/Hipparcos на зорі до 17m (V); пошук подвійних систем коричневих карликів та визначення параметрів цих систем; астрометрія малих тіл Сонячної системи.

Методи дослідження: Збір астрометричних і астрофізичних даних в існуючих каталогах з метою створення компілятивних каталогів спеціального призначення; зоряно-статистичний аналіз створених каталогів; астрометрична обробка фотографічних та ПЗЗ спостережень небесних об’єктів; субмілісекундна астрометрія на телескопах класу 8-10 м; експериментальні й теоретичні дослідження.

Результати дослідження: На основі каталогів 2MASS і PPMXL створено каталог 2MAst, який включає високоточні координати і власні руху в системі ICRS і зоряні величини в ІЧ смугах J, H, Ks для 470 мільйонів зірок з граничною зоряною величиною Ks ~ 18. Використовуючи каталог 2MAst в якості інструменту, ми виконали глобальний огляд MWSC (Milky Way Star Clusters) всіх відомих на даний момент скупчень і кандидатів у скупчення в Галактиці, та провели пошук нових скупчень. Підтверджено наявність 3210 зоряних скупчень, з яких 3012 є розсіяними скупченнями, 147 - кульовими, 51 - зоряними асоціаціями. Для всіх 3210 скупчень однорідним чином визначені популяційні (комплексні ймовірності приналежності зірок до скупчення), структурні (розміри, приливні параметри), просторово-кінематичні (відстані, почервоніння, власні рухи, променеві швидкості), астрофізичні (вік, інтегральні зоряні величини) параметри скупчень . Тим самим нами заповнені існуючі прогалини в списках зоряних скупчень Галактики, які налічували на сьогодні близько 2200 об'єктів, і у всіх типах їх параметрів. Вибірка MWSC досягає як центральних частин Галактики, так і її самих зовнішніх частин, повнота досягається в межах 2 кпк від Сонця. Віки досліджених скупчень покривають повний інтервал віку від одного мільйона років до граничного віку Галактики. Такий повний всенебесний огляд виконаний вперше в світі і в даний час не має ні кількісних, ні якісних аналогів.

Виконана серія надточних астрометричних спостережних програм на телескопі VLT з камерами FORS2 та HAWK-I та телескопі GTC з камерою OSIRIS з метою виявлення супутників коричневих карликів та визначення параметрів орбіт і мас компонентів систем карликів. Точність астрометрії становить 0.1 mas для зірок 17-18 величини. Відкрито дві нові подвійні системи та отримано їх параметри, а для подвійної системи карликів Luhman16 доведено відсутність існування задекларованого третього компонента з гігантською масою. Визначені тригонометричні паралакси понад 20 карликів з відносною похибкою 0.2%. Встановлено, що імовірність присутності гігантських планет з масами ≥5 мас Юпітера на проміжних відстанях 0.01 – 0.8 А.О. на орбітах навколо М8 – L2 карликів становить 9%. Створено каталог власних рухів та паралаксів 12000 зірок в діапазоні зоряних величин І=16 – 22^m, причому точність визначення паралаксів зірок з І~16 – 18^m становить ~0.1 mas. Досягнута точність астрометричних вимірювань значно перевищує відомі в світі результати.

Виконано обробку унікального масиву спостережень по програмі ФОН (1980–1994) що містить близько 2400 платівок для схилень від -2° до +90° та одержано дві версії каталогу північного неба. Версія каталогу ФОН 2.0 містить понад 15 млн. зір всього північного неба з похибками координат та фотометрії σ_RA cos DEC = σ_DEC ± 0.2”, σ_B = ± 0.14^m для зірок з В~14-15^m. Створена також версія каталогу ФОН 2.1, що містить 2 млн. зір для схилень від +58° до +90° з покращеною точністю координат та фотометрії σ_RA cos DEC = σ_DEC ± 0.2”, σ_B = ± 0.10^m для зірок з B~14-15^m.

За ПЗЗ-спостереженнями 2001-2015 рр. на меридіанному аксіальному крузі (МАК) зір екваторіальної зони створено каталоги КМАС2 та КМАС3 положень та величин V загальною кількістю 3 млн.140 тисяч зірок та галактик до 17^m (V) у зоні схилень від 0 до +5.5º. Точність положень та фотометрії відповідає сучасним світовим стандартам.

Поповнювався каталог даних зір з великими власними рухами. На даний момент каталог містить записи для 4 млн. 500 тис. зір та 879 посилань на каталоги та інші джерела, знайдені в публікаціях. Створено унікальне програмне забезпечення для астрометричної обробки сканів зоряних полів. Програми широко застосовуються для астрометричних досліджень, які грунтуються на ПЗЗ- та фотографічних спостереженнях в астрономічних закладах України.

Відділ астрометрії і космічної геодинаміки: структура відділу

СТРУКТУРА ВІДДІЛУ

Співробітники відділу

Загальна кількість співробітників на 1 січня 2019 р. − 12, докторів фіз.-мат. наук − 1, кандидатів фіз.-мат. наук − 5.

Співробітники відділу

Медведський Михайло Михайлович - зав.відділу, к.ф.-м.н.

Лашко Михайло Васильович - н.с.

Пап Віктор Олексійович - н.с.

Медведська Марія Миколаївна - Технік 1 к.

Хода Олег Олександрович - с.н.с., к.ф.-м.н.,

Жаборовський Віталій Петрович - м.н.с.

Семененко В’ячеслав Євгенійович - інженер 1 кат.

Співробітники лабораторії астрометрії

Лазоренко Петро Федорович - зав. лаб. к.ф.-м.н. с.н.с.

Андрук Віталій Миколайович - н.с.

Карбівський Віктор Леонідович - н.с.

Яцків Ярослав Степанович д.ф.-м.н. с.н.с. г.н.с. (сум.)

Інфраструктура − УКРГЕОКОСМОМЕРЕЖА

Станція лазерної локації штучних супутників Землі 1824 «Голосіїв − Київ», телескоп ТПЛ-1М.
Мережа постійно діючих ГНСС-станцій (Глобальної навігаційної супутникової системи): 15 українських перманентних ГНСС-станцій, обладнаних GPS приймачами Trimble або сучасними GPS/ГЛОНАСС-приймачами фірми NovAtel Ins, що відповідає усім вимогам Міжнародної ГНСС-служби.

Лабораторія астрометрії: наукова співпраця

НДІ "Миколаївська астрономічна обсерваторія" МОН України.
Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету імені Л.Мечнікова.
Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені І.Франка.
Центр астрономічних даних Інституту астрономії РАН (м. Москва, Росія).

Відділ астрометрії і космічної геодинаміки: напрямки досліджень

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КООРДИНАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

теоретичні та методичні дослідження проблем глобальної геодинаміки і побудови основних систем координат;
визначення параметрів обертання Землі та створення реалізацій систем координат за даними супутникових і радіоінтерферометричних спостережень;
координація участі установ України у виконанні міжнародних програм з вивчення обертання Землі і побудові основних систем відліку — небесної та загальноземної;
забезпечення функціонування і координації роботи Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки.

Лабораторія астрометрії : співробітники

Лазоренко Петро Федорович	завідувач лабораторії	к.ф.-м.н., с.н.с.	laz(at)mao.kiev.ua
Андрук Віталій Миколайович	н.с.		andruk(at)mao.kiev.ua
Лашко Михайло Васильович	н.с		lash(at)mao.kiev.ua
Карбівський Віктор Леонідович	н.с.		karb(at)mao.kiev.ua

Відділ астрометрії і космічної геодинаміки: основні досягнення

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ:

Дослідження відділу базуються та продовжують традиції наукової школи О.Я. Орлова — Є.П. Федорова з фундаментальної астрометрії та глобальної геодинаміки.

НУТАЦІЯ

Диплом премії ім. Рене Декарта

• У 1956—1960 рр. академік АН УРСР Є.П. Федоров вперше в світі розробив теорію нутації для абсолютно пружної Землі та визначив параметри нутації за даними астрономічних спостережень змін широт. Про світове визнання цих досліджень свідчить проведення вперше в Україні в 1977 р. Міжнародного Симпозіума №78 Міжнародного астрономічного сиюзу «Нутація та обертання Землі» у 1977 р., що сприяв приняттю нової теорії нутації.

• У 2000—2003 рр. продовжуючи традиції наукової школи О.Я. Орлова — Є.П. Федорова Я.С. Яцків брав активну участь у створенні нової теорії нутації для реальної моделі Землі, за що у складі авторського колективу європейських вчених був удостоений премії ім. Рене Декарта Європейського союзу 2003 р.

РУХ ПОЛЮСІВ ЗЕМЛІ

• Вперше в світовій практиці за даними майже 100 років спостережень широти та їх спеціальної обробки визначено в однорідній системі координат полюса Землі з 1880 по 1969 рр. (Є.П. Федоров, Я.С. Яцків, А.О. Корсунь, С.П. Майор, В.К. Тарадій). Ця робота увійшла до циклу робіт, удостоєних Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за 1983 р.

• Для визначення параметрів обертання Землі (рух полюсів Землі, всесвітній час) уперше в СРСР було створено програмні комплекси обробки лазерних спостережень штучних супутників Землі «Київ—геодинаміка—1» (В.К. Тарадій, Г.Т. Яновицька, М.Л. Цесіс, М.Т. Миронов) та його уточнені версії «Київ—геодинаміка—2,3,5» (К.Х. Нурутдінов, В. Салямов, С.П. Руденко), а також програмний комплекс обробки РНДБ-спостережень (Я.С. Яцків, А.М. Кур’янова, М.М. Медведський). Згодом С.Л. Болотін розробив досконаліший комплекс «SteelBreeze».

СИСТЕМИ КООРДИНАТ

• Розроблені нові підходи до створення та практичної реалізації небесної та загальноземної систем координат: каталоги фундаментальних слабких зір (каталог ФКСЗ) та радіоджерел серії RSC(GAOUA) (Я.С. Яцків, А.М. Кур’янова,С.Л. Болотін, С.О. Литвин)

• За даними РНДБ-спостережень створено два каталоги положень радіоджерел: індивідуальний mao008a (3555 радіоджерел) та об’єднаний maoC08a (3572 радіоджерела). Каталоги були використані при створенні нової реалізації Міжнародної небесної системи координат ICRF2, яка прийнята Міжнародним астрономічним союзом як стандарт, починаючи з 1 січня 2010 року (С. Л. Болотін, С. О. Литвин, Я. С. Яцків).

• З метою координатно-часового забезпечення України ініційовано та у 1991—2013 рр. побудовано мережу станцій лазерних (ЛЛС), радіотехнічних (ГНСС) спостережень супутників та радіоінтерферометричних спостережень квазарів (РНДБ) (Я.С. Яцків, М.М. Медведський, О.О. Хода, О.Є. Вольвач, Ю.Л. Кокурін у співпраці з працівниками інших установ)

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ШСЗ ТА ЇХ ОБРОБКА

Телескоп ТПЛ-1М

• Станція лазерних спостережень ШСЗ входить до світової мережі станцій Міжнародної служби обертання Землі і веде активні спостереження за міжнародними програмами.

• Досягнуто точності ~2 см вимірів відстаней до ШСЗ, завдяки:

— введенню в систему СПЛ нового лазерного передавача LS-2151 та адаптування програмного забезпечення СПЛ для роботи з новим лазером;

— створенню системи контролю моделі похибок телескопа за даними, що отримуються під час лазерної локації ШСЗ. Використання цієї системи дозволяє проводити регулярні спостереження «невидимих» ШСЗ, що в свою чергу збільшило кількість спостережень ШСЗ типу «Лагеос»;

— введенню в систему спеціалізованого ГПС приймача, що відтворює високостабільну опорну частоту 10 МГц та секундні мітки часу.

Співробітники відділу щорічно організовують і проводять робочі наради «Діяльність української ЛЛC-мережі», заслуховують наукові доповіді, обговорюють питання про стан робіт на станціях, про перспективи та плани розвитку української ЛЛС-мережі та видають бюлетень УЦПОЗ (М.М. Медведський, Ю.М. Глущенко, В. Пап, В. Жабаровський, В.Я. Чолій та ін.).

М. Медведський (2012 р.) та В. Жаборовський (2013 р.) нагороджені дипломом ім. Д. Яцківа за вагомий внесок в розробку та впровадження лазерних технологій в астрономічні дослідження.

ЦЕНТР ЗБОРУ ТА ОБРОБКИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ГНСС-МЕРЕЖІ

• Встановлено та введено в експлуатацію нові постійнодіючі ГНСС-станції «Прилуки» (Чернігівська обл.), «Сміла» (Черкаська обл.) та «Кацивелі» (АР Крим). Станції обладнані сучасними GPS/ГЛОНАСС-приймачами фірми NovAtel Inc і відповідають усим вимогам, які висуває Міжнародна ГНСС-служба до станцій такого типу.

• Виконано серії експериментальних вимірювань та аналіз їх якості (2008—2009 рр.) (О.О. Хода, О.О. Жаліло, М.О. Литвин, Д.О. Шелковенков).

• Виконується щоденний аналіз спостережень мережі станцій космічної геодезії і геодинаміки як міжнародних станцій так і станцій УКРГЕОКОСМОМЕРЕЖІ (О.О. Хода, М.В. Іщенко та ін.)

• За даними ГНСС- кампаній та класичного геодезичного моніторингу, виконаних у 2005—2011 рр., визначено параметри та деформації рухів на Кримському геодинамічному полігоні (О.Є. Вольвач,О.М. Самойленко, П.С. Одинець, Я.С. Яцків).

• У рамках українсько-російського проекту в 2010—2013 рр. виконано аналіз спостережень міжнародної РНДБ-мережі станцій, включаючи мережу «КВАЗАР», що сприяло підвищенню точності визначення параметрів обертання Землі та підготовці космічної місії «Радіоастрон» (Я.С. Яцків, С.Л. Болотін, О.Є. Вольвач (КрАО)).

У 2012 р. О.Є. Вольвач, Ю.Л. Кокурін, Я.С. Яцків отримали премію НАН України та РАН за цикл робіт «Російсько-українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки».

Відділ астрометрії і космічної геодинаміки

Академік НАН України Я.С.Яцків

Відділ космічної геодинаміки створено у 1979 р. на базі Лабораторії з вивчення обертання Землі Відділу фундаментальної астрометрії. Організатор і керівник відділу − академік НАН України Я.С. Яцків.

В.о. завідуючого відділом - М.М.Медведський

До 2016 року відділ мав у своєму складі Лабораторію «Український центр визначення параметрів обертання Землі».

Завідувачі лабораторії:

О.В. Болотіна (2008−2009 рр.).
Я.С. Яцків (2010−2011 рр.).
В.Я. Чолій (2011-2015 рр.) − виконувач обов’язки завідувача лабораторії.

Головне завдання лабораторії - визначення параметрів обертання Землі

В 1995 р. створено Український центр визначення параметрів обертання Землі (ПОЗ), метою якого є координація робіт української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки (А.О.Корсунь,1995-2002,О.В.Болотіна 2003-2008, В.Я.Чолій- з 2008 р.)

Щорічно організовуються і проводяться робочі наради «Діяльність української ЛЛC-мережі», слухаються наукові доповіді, обговорюються питання про стан робіт на станціях, про перспективи та плани розвитку української ЛЛС-мережі та видається бюлетень УЦПОЗ.

З 2014 року до складу відділу входить Лабораторія астрометрії. Завідувач лабораторії - к.ф.-м.н. П.Ф.Лазоренко. З цього часу відділ називається «Астрометрії та космічної геодинаміки».

Відділ астрометрії і космічної геодинаміки: співробітництво

НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА КООРДИНАЦІЯ РОБІТ

• Відділ бере участь у виконанні міжнародних програм з вивчення обертання Землі та побудови систем координат та координує діяльність українських мереж станцій спостережень: лазерно-локаційних, радіо-технічних, радіоінтерферометричних, розширення їх дії на терені України та зв’язків з ГНСС та ін. (Я.С. Яцків, М.М. Медведський, О.О. Хода, О. Жаліло, М.В. Іщенко та ін.)

• У 1995 р. створено Український центр визначення параметрів обертання Землі (ПОЗ) метою якого є координація робіт української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки (А.О. Корсунь,1995—2002, О.В. Болотіна, 2003—2008, В.Я. Чолій — з 2008 р.)

• За підтримки Національного космічного агенства України, у співпраці з Європейським космічним агенством (ЄКА) і «ОКБ Шторм» Національного технічного університету України «КПІ» розроблено і випробувано систему для лазерних комунікаційних і атмосферних експериментів з геостаціонарним супутником ARTEMIS (ЄКА). Розроблений для цього прилад розміщений в фокусі Кассегрена 0.7-м телескопа АЗТ-2 ГАО НАН України (виконавці від ГАО В.П. Кузьков, С.В. Кузьков).

Відділ бере активну участь в роботі міжнародних служб, проектах та спостережних кампаніях:

• International Earth Rоtation and Reference Systems Service (IERS), International Laser Ranging Service, International VLBI Service, International GNSS Service та ін.

• Міжнародний поект EEGS2 «Поширення EGNOS на Східну Європу. Застосування».

Відділ взаємодіє з Інститутом прикладної астрономії РАН, з багатьма обсерваторіями та установами світу.

Login Form

Астропортал

Random photo