Відділ ФСПС: ГОЛОВНІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ

Співробітники відділу мають значний накопичений досвід щодо вивчення планет Сонячної системи та систем з субзоряними об’єктами, у тому числі з екзопланетами.

• Розроблені методики дають змогу проводити дослідження великих масивів спектральної інформації для визначення фізичних властивостей материнських зір у системах з екзопланетами (Павленко Я.В., Іванюк О.М., Захожай О.В., Любчик Ю.П., Камінський Б.М.), порівняння їх характеристик з одиночними зорями.
• Група Павленка Я. Проводить дослідження ультрахолодних карликів та коричневих карликів на основі моделювання їх спектрів у видимій та інфрачервоній ділянках спектру, отриманих на сучасних телескопах.
• Крушевською В.М. та Кузнєцовою Ю.Г. проведено обробку великого масиву фотометричних даних для роботи за темою міжнародного проекту/li>
• “Пошук планет навколо затемнених подвійних зір методами таймінгу та транзиту”: AR СrB, ABAnd, SWLac, V2364 Cyg та ін. (усього 15 подвійних систем).Для подвійних зір V0873 Per, CVBoo,AR СrB та ABAnd було виявлено періодичні варіації орбітального періоду системи, що можна пояснити гравітаційним впливом третього, а для системи ABAnd - третього та четвертого тіл. Обчислено основні параметри цих систем: масу, період обертання та ексцентриситет.
• Ведуться фотометричні та спектральні дослідження зір з планетами, що проходять транзитом по видимому диску зорі (Кузнєцова Ю.Г., Крушевська В.М., Андрєєв М.В.).Метод транзитів заснований на виявленні падіння яскравості зірки під час проходження планети перед її диском, в процесі чого спостережувана яскравість системи зменшується.Величина цієї зміни залежить від відносних розмірів зірки і планети. Цей метод дозволяє визначити основні орбітальні параметри екзопланетних систем (відношення радіусів планети і зорі, орбітальні періоди екзопланет, ексцентриситети їх орбіт, кути нахилу площини системи, довготу періастру).
• З 2012 р. в ГАО НАН України робоча група у складі Ю.Г. Кузнєцової, В.М. Крушевської, М.В. Андрєєва і А.П. Відьмаченка працює за темою «Спостереження на малих телескопах екзопланет, тіл Сонячної cистеми та інших об’єктів», в рамках якої ведуться дослідження хромосферної активності зір з екзопланетами, зір нашої Галактики з транзитними екзопланетами та проводиться міжнародна програма пошуку екзопланет в системах тісних затемнених подвійних зір "DWARF project".
• Проводиться багаторічне дослідження хромосферної активності зір з екзопланетами на основі спектральних і фотометричних даних (Ю.Г. Кузнєцова, В.М. Крушевська, А.П. Відьмаченко, М.В. Андрєєв).Виявлення періодичних варіацій хромосферної активності батьківських зір (як можливий результат впливу з боку їх планет-гігантів) засноване на аналізі змінності найбільш потужних хромосферних ліній H&K CaII і Hα. Основні цілі роботи: 1) дослідження впливу, який можуть мати близько розташованих масивні екзопланети на хромосфери їх батьківських зірок; 2) пошук змінності хромосферної активності таких зір, що мають екзопланети; 3) пошук кореляції цієї змінності з орбітальними періодами екзопланет або їх гармоніками. Пошук періодичностей в отриманих спостережних даних проводиться за допомогою програм, написаних А.П. Відьмаченко.
• За останні роки Мороженком О.В. та Овсаком О.С. метод ефективної оптичної глибини був доповнений рядом нових оригінальних методик: врахування поглинання світла у неперервному спектрі; визначення величини уявної частини комплексного показника заломлення хмарових часток у коротко- та довгохвильових ділянках видимого діапазону сонячного випромінювання; виявлення ознак можливої зміни розміру чи природи аерозольних часток у глибоких шарах атмосфери планети-гіганта та оцінки величини таких змін. Овсак О.С. є розробником алгоритмів обчислень і комплексу спеціальних програмних кодів для проведення відповідних розрахунків вертикальної структури та параметрів газово-аерозольних атмосфер за вищевказаними методиками.
• Відьмаченко А.П. має тривалий досвід у фотометрії й поляриметрії з апертурними і панорамними приладами та досвід обробки й аналізу фотометричних, спектральних і поляриметричних спостережних даних.
• Дослідження Захожай О.В. показали важливість пошуку молодих планет та коричневих карликів у навколозоряних дисках за аналізом форми спектрального розподілу енергії таких систем.
• Неводовський П.В. разом з колегами мають багаторічний досвід спостережних робіт на фотометричній, спектральній і поляриметричній апаратурі та досвід обробки й аналізу спостережного матеріалу, а також розробки і виготовлення спеціальної спостережної апаратури, яка буде використовуватися для спостережень тіл Сонячної системи і планетних систем біля інших зір.Упродовж багатьох років Неводовський П.В. разом зі співробітниками Національноготехнічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» активно працює над проектуванням бортових поляриметричних приладів. За цей час створено діючий макет бортового ультрафіолетового поляриметра для дослідження характеристик атмосфери Землі.

Досягнення співробітників відділу:

• Розроблено теорію переносу випромінювання в неоднорідних атмосферах (Яновицький Е.Г.)
• Отримано авторське свідоцтво на винахід ахроматичної фазової пластинки (В.А.Кучеров, В.С. Самойлов, О.І. Бугаєнко)
• Створено перший у світі електрополяриметр на підрахунку фотонів (О.І. Бугаєнко, Л.А. Бугаєнко)
• Створено двоканальний спектрополяриметр - "Планетний патруль"
• Доведено існування газоподібного аміаку в атмосфері Сатурна (Л.А.Бугаєнко, О.В.Мороженко)
• Створено лабораторний вимірювач вектора Стокса випромінювання, відбитого шорсткими поверхнями
• Встановлена наявність орієнтованих частинок у верхніх шарах приекваторіальних регіонів Сатурна (О.І. Бугаєнко, О.В. Мороженко)
• Запропонований та чисельно реалізований високоефективний метод розрахунку інтенсивності випромінювання, відбитого напівнескінченим однорідним середовищем (Ж.М. Длугач, Е.Г. Яновицький).
• Проведена інтерпретація результатів спостережень світлового режиму на різних висотах в атмосфері Венери, одержаних на автоматичних міжпланетних станціях "Венера-10, 11, 13, 14" (Ж.М. Длугач, Е.Г. Яновицький)
• Виявлено існування сезонної перебудови в атмосферах Юпітера та Сатурна, прояв Хейлівського магнітного циклу Сонячної активності і наявність вікових змін абсолютної зоряної величини Юпітера з періодом 180 років (Відьмаченко А.П.)
• Зареєстровано асиметрію хмарових шарів Венери (Яновицький Е.Г., Клименко В.М.)
• Зареєстровано припливи в атмосфері Нептуна, викликані найближчим супутником - Тритоном (О.В. Мороженко, М.С. Дементьєв)
• Показано розрахунками, що переміщення в атмосфері планет-гігантів газу і аерозолю з вертикальною швидкістю w=(0.1-0.5) м/с визначає потужність видимих хмар і тому впливає на їх яскравісні характеристики (А.П. Відьмаченко)
• Запропонована і реалізована на практиці методика спостережень та їх обробки, котра дозволила вперше зареєструвати власні коливання воднево - гелієвих атмосфер Юпітера (T=103 та 142 хв.) i Сатурна (Т=137 та 179 хв.) (Відьмаченко А.П.)
• На основі чисельно точного розв’язку рівнянь Максвелла підтверджено можливість існування фотометричного і поляризаційного опозиційних ефектів, передбачених теорією когерентного зворотного розсіяння, в середовищах з достатньо великою щільністю упаковки частинок, типових для реголітних поверхонь тіл Сонячної системи. Це дозволило зробити висновок, що обидва опозиційні ефекти, що спостерігаються одночасно для ряду високоальбеднихбезатмосферних тіл Сонячної системи (зокрема, астероїдів 44 Ніса і 64 Ангеліна, супутника Європа, кілець Сатурна) зумовлені саме когерентним зворотним розсіянням сонячного випромінювання реголітними шарами, які складіються з мікроскопічних частинок (Ж.М. Длугач, М.І. Міщенко).
• За даними багаторічних спостережень тіл Сонячної системи в багатьох обсерваторіях світу були відкриті нові ефекти і вперше визначені деякі фізичні характеристики аерозолю в атмосферах Марса, Юпітера і Сатурна (Мороженко О.В.)
• Опубліковано монографію - Morozhenko A.V. «Monochromatic absorption coefficients of methane and ammonia with regard to thermal conditions in giant planet atmospheres» (Мороженко О.В.).
• Науковці відділу брали участь в обробці матеріалів, одержаних за допомогою космічних апаратів «Марс-3» та «Марс-5»
• За участю співробітників відділу міжнародною командою науковців проведено дослідження зорі WASP-10 та вказано на можливість існування біля неї ще однієї екзопланети - WASP-10С (В.М. Крушевська)
• На основі багаторічних спектральних іфотометричних спостережень у деяких зір з екзопланетами було виявлено зміни хромосферної активності з періодами, що співпадають з періодами обертання планет (та їх гармоніками)навколо своїх батьківських зір. Цей факт розглядається як можливий результат гравітаційного впливу з боку планет-гігантів на батьківські зорі (Ю.Г. Кузнєцова, В.М. Крушевська, А.П. Відьмаченко, М.В. Андрєєв)
• Введено в експлуатацію телескоп Celestron CGE 1400 XLT 14″ (діаметром 35 см) системи Schmidt-Cassegrain, на якому співробітниками відділу постійнопроводяться фотометричні спостереження транзитних і нетранзитних екзопланетних систем, тісних подвійних зір, білих карликів, комет та ін. (Андрєєв М.В., Кузнєцова Ю.Г., Крушевська В.М.)
• Створено макет малогабаритного бортового космічного поляриметра УФП для дослідження аерозолю земної стратосфери та отримано два патенти на винахід статистичного вузько смугового фільтрового поляриметра та бортового статичного поляриметра (Неводовський П.В., Гераїмчук М.Д., Неводовський Є.П.)
• Створено теорію та технологію виготовлення багатокомпонентних фазозсувних пластинок.
• Серед створених у відділі приладів основними є: автоматичний електрополяриметр, електрофотометр слабких потоків, астрономічний спектрополяриметр ("Планетний патруль"), Фур’є - спектрометр, стокс-поляриметр, цифровий панорамний поляриметр.
• Завдяки унікальним приладам, виготовленим у відділі, відкрито:
       - ефект опозиції світла Марса;
       - кругову поляризацію світла комети Галлея;
       - вплив супутника Тритона на потужність метанових смуг поглинання на Нептуні;
       - опозиційний ефект поляризації світла, відбитого галілеєвими супутниками Юпітера;
       - глобальну горизонтальну регулярну неоднорідність хмарового шару Венери; 
       - доведено існування газоподібного аміаку в атмосфері Сатурна та орієнтованих частинок
         у верхніх шарах атмосфери Сатурна;
       - виявлено періодичні зміни яскравості північної та південної півсфер Юпітера та Сатурна.

Відділ ФСПС: Співробітники

	Павленко Яків Володимирович	завідувач відділу	докт. фіз.-мат. наук	yp(at)mao.kiev.ua Веб-сторінка
	Захожай Ольга Володимирівна	ст. наук. співроб.	к.ф.-м.н.	zkho(at)mao.kiev.ua
	Крушевська Вікторія Миколаївна	ст. наук. співроб.	канд. фіз.-мат. наук	vkrush(at)mao.kiev.ua
	Кузнєцова Юліана Геннадіївна – н.с.	наук. співроб.		juliana(at)mao.kiev.ua
	Неводовський Петро Вікторович	ст. наук. співроб.	канд фіз.-мат. наук	nevod(at)mao.kiev.ua Веб-сторінка
	Овсак Олександр Степанович	ст. наук. співроб.	канд фіз.-мат. наук	ovsak(at)mao.kiev.ua
	Іванюк Олексій Михайлович	мол. наук. співроб.		oi(at)mao.kiev.ua
	Відьмаченко Анатолій Петрович		докт. фіз.-мат. наук, професор	vida(at)mao.kiev.ua Веб-сторінка
	Мороженко Олександр Васильович	(на громадських засадах)	докт. фіз.-мат. наук, професор
	Шемінова Валентина Андріївна	пров. наук. співроб.	докт. фіз.-мат. наук	shem(at)mao.kiev.ua
	Любчик Юрій Петрович – с.н.с., к.ф.м.н.	ст. наук. співроб.	канд. фіз.-мат. наук	luy(at)mao.kiev.ua
	Камінський Богдан Мар’янович	наук. співроб.		bogdan(at)mao.kiev.ua

НЕВОДОВСЬКИЙ П.В.	ЗАХОЖАЙ О.В.	ІВАНЮК О.М.

ПАВЛЕНКО Я.В.	КРУШЕВСЬКА В.М.	МОРОЖЕНКО О.В.

ОВСАК О.С.	ВІДЬМАЧЕНКО А.П.	КУЗНЄЦОВА Ю.Г.

 

Відділ ФСПС: МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Основні роботи у відділі проводяться в рамках широкої міжнародної кооперації. Ця співпраця базується як на домовленостях між окремими науковцями з іноземними співвиконавцями, так і на основі формально узгоджених наукових міжнародних проектів й договорів.

В.Павленко з колегами продовжує співпрацю з провідними вченими Інституту Астрофізики (Канарські острови), Універстету Гертводшіру (Великобрттанія), започатковану в рамках європейського проекту ROPACS (ropacs.com.ua). Проводяться дослідження з вченими дослідницьких центрів Іспанії (Лабораторії космічних та теоретичних досліджень, Мадрид), Італії (Національний інститут астрофізики, США (Масачусетський університет, та Інститут астрофізики, Гаваї), Велибританії(Кільський університет), Чілі (Європейська південна обсерваторія).

Захожай О.В.приймає участь у співробітництві:

• R.Launhardt, M.Kuerster, T.Trifonov, Th.Henning та інші (Max Plank Institute for Astronomy, Хайдельберг, Німеччина) за тематикою пошуку планет методом радіальних швидкостей навколо молодих зір.
• M.R. Zapatero-Osorio (Centro de Astrobiologia), V. Bejar (Instituto de Astrofisica de Canarias) та інші за тематикою дослідження розподілу енергії в спектрах коричневих карликів.
• A.Miroshnickenko (GreensboroUniversity, USA) та інші - спільне дослідження розподілу енергії в спектрах В-зір.

Кузнєцова Ю.Г., Крушевська В.М., Андрєєв М.В. В 2012 р. в ГАО НАН України створено робочу групу «Спостереження на малих телескопах екзопланет, тіл Сонячної cистеми та інших об’єктів», в рамках якої проводиться міжнародна програма пошуку екзопланет в системах тісних затемнених подвійних зір "DWARF project–Eclipsingbinaries–preciseclockstodiscoverexoplanets".Cпостережна кампанія з пошуку планет навколо систем затемнюваних подвійних зір охоплює мережу телескопів (діаметр 25 – 200 cm) в північній півкулі (більш ніж 20 обсерваторій).Керівник проекту – TheodorPribulla (Астрономічний інститут Словацької АН,Татранська Ломниця) http://www.astro.sk/~pribulla/. Мета проекту - дослідження періодичності зміщення цих мінімумів на основі високоточного визначення часу мінімумів затемнень.

Відділ ФСПС: НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Співробітниками відділу ведуться дослідження планет Сонячної системи та їх супутників, планет навколо зір Нашої Галактики (екзопланет), зір з дисковими структурами та ультрахолодних карликів.

Експериментальні дослідження: проводяться методами оптичної спектрометрії, фотометрії та поляриметрії.

Теоретичні дослідження: проведення теоретичних розрахунків в області розв’язку задач теорії переносу випромінювання і моделювання процесів в планетних атмосферах,математичне моделювання спектральних розподілів енергії в дискових структурах навколо зірок і субзірок та процесів розсіяння світла поверхнями безатмосферних тіл.

• Дослідження тіл Сонячної системи, змін в планетних атмосферах та на їх супутниках, дистанційні методи дослідження вертикальної структури планетних атмосфер
• Розробка аналітичних і чисельних методів розрахунку переносу випромінювання в атмосферах планет і відбитого шорсткими поверхнями випромінювання, та процесів розсіяння електромагнітного випромінювання середовищами, що складаються з морфологічно складних груп частинок і поверхнями безатмосферних тіл
• Дослідження планетних систем навколо зір Нашої Галактики та зір с дисковими структурами методами фотометричних, спектральних і поляриметричних спостережень та чисельного моделювання
• Чисельне моделювання спектральних розподілів енергії зір та субзір, а також дискових структурах навколо них
• Спектроскопія планет Сонячної системи, їх супутників, зір Нашої Галактики з екзопланетами та зір з дисковими структурами
• Астрономічне приладобудування

Відділ ФСПС: МОНОГРАФІЇ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ

В. А. Захожай, О. В. Захожай. Основи елементарної астрономії : навчальний посібник.

(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021. 232 с.).

Ця книга пропонується аматорам астрономії, учням старшої школи і вчителям, які викладають цей предмет, та підготовлена з урахуванням навчальної програми астрономії, розробленої Національною академією наук України.

У пропонованій книзі «Основи елементарної астрономії» послідовність викладання матеріалу дещо відходить від загальноприйнятої в підручниках з астрономії. Це пов’язано з тим, що накопичення спостережного та теоретичного матеріалу в астрономії у минулому столітті та особливо в останні роки дало їй змогу вийти на принципово новий рівень дослідження та розвитку. Астрономія перестала бути перш за все спостережною наукою. З’явилися достатні об’єктивні підстави для узагальнення знань про космічні об’єкти, що вимагає і відповідного нового підходу до викладання предмета. З іншого боку, автори поставили перед собою мету представити матеріал таким чином, щоб він не був рутинним, а був цікавим для читача. Щоб після засвоєння матеріалу читач оволодів базовими знаннями про фізичні властивості астрономічних об’єктів, їх устрій, просторове розташування, походження й еволюцію. Випускник загальноосвітнього навчального закладу після оволодіння матеріалом книги в рамках рівня стандарту повинен вміти пояснювати відомі астрономічні явища, знати місце людини в Космосі, орієнтуватися в загальній науковій астрономічній інформації, відокремлювати наукову картину світу від ненаукової, розрізняти астрономію й астрологію, знати місце предмета в міждисциплінарній проблемі пошуку життя у Всесвіті тощо.

Переглянути

• У 1964 р. опубліковано «Таблиці для розрахунку інтенсивностей випромінювання атмосфер планет» О.В.Мороженка і Е.Г.Яновицького (Київ: Наукова думка. – 1964. – 144 с.)
• У 1971 р. опублікована монографія (російською мовою) В.В. Аврамчука «Расчет функций Амбарцумяна для полубесконечной атмосферы при трехчленной индикатрисе рассеяния» (Наукова думка. - 1971. - 122 с.)
• У 1972 р. опубліковано книгу «Таблицы по рассеянию света полидисперсной системой сферических частиц» Е.Г.Яновицького, З.О. Думанського (Київ: Наукова думка. – 1972. – 124 с.)
• У 1995 р. вийшла друком монографія (російською мовою) Е. Г. Яновицького "Рассеяние света в неоднородных атмосферах", в 1997 р. вона перекладена англійською мовою видавництвом "Springer". В книзі вперше у світовій літературі докладно викладені основи аналітичної теорії переносу випромінювання у неоднорідних плоских атмосферах.
• У 2004 р. опублікована монографія (українською мовою) О. В. Мороженка "Методи і результати дистанційного зондування планетних атмосфер", (К.: Наукова думка, 2004, 648 с.). У книзі описано основні поняття, які характеризують параметри поля дифузно відбитого планетами випромінювання та газово-аерозольного середовища планетних атмосфер. Розглянуто особливості розсіяння світла на частинках різної природи і форм; формування молекулярних смуг поглинання в планетних атмосферах; вплив земної атмосфери на характеристики параметрів світлових потоків в умовах їх проходження крізь атмосферу; методи спектрофотометричних і спектрополяриметричних спостережень та їх редукції, у тім числі й за вплив земної атмосфери; методи визначення фізичних характеристик планетних атмосфер. Наведено основні результати вивчення оптичних характеристик поля дифузно відбитого випромінювання та фізичних характеристик, насамперед аерозольної складової, атмосфер Венери, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана, Нептуна, супутників Титана і Тритона. Обговорено деякі проблеми глобальних змін клімату та озоносфери Землі.
• У 2009 р. опубліковано монографію (українською мовою): М.Д. Гераїмчук, О.М. Генкін, О.В. Івахів, Ю.П. Куреньов, О. В. Мороженко, П. В.Неводовський. С.Ф.Петренко «Елементи і системи поляризаційних приладів для космічних досліджень», (К.: ТОВ Видавничій дім «ЕКМО». 2009. 178 с.)
• У 2012 р. опубліковано монографію (українською мовою): Відьмаченко А.П., Мороженко О.В. «Дослідження поверхні супутників і кілець планет-гігантів», (К.: ТОВ ДІА. - 2012. - 255 с.) У книзі наведено основні результати вивчення оптичних характеристик поля дифузно відбитого випромінювання і фізичних характеристик поверхні супутників планет-гігантів та їхніх кілець.Видання розраховане для викладачів вищих закладів освіти, студентів, аспірантів і фахівців, які спеціалізуються з експериментальної астрофізики і фізики поверхні тіл Сонячної системи.
• У 2013 р. опубліковано навчальний посібник з планетології (українською мовою): Відьмаченко А.П., Мороженко О.В. «Порівняльна планетологія. Навчальний посібник», (Київ: ТОВ ДІА. 2013. - 552 с. У навчальному посібнику розглянуто основні характеристики дифузно відбитого випромінювання, умови освітлення, опис світлового поля, взаємодію світла з поверхнею, розсіяння світла поверхнею і окремою частинкою, параметри поля відбитого випромінювання, коротка теорія молекулярного спектра індивідуальної молекули, розглянуто контур спектральної лінії і моделі смуги поглинання, зміну параметрів Стокса внаслідок багаторазового розсіяння і поляризаційні властивості дифузно відбитого шершавими поверхнями випромінювання, формування теплового режиму тіл Сонячної системи, основні методи дослідження їх оптичних властивостей за допомогою спектральної, фотометричної і поляриметричної апаратури, методику спостережень з нею, вплив земної атмосфери, методи стандартизації спостережних даних, джерело похибок і методи їх врахування, методи визначення деяких фізичних характеристик тіл Сонячної системи тощо. Представлені результати дистанційного дослідження тіл Сонячної системи (великі (класичні) планети: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, карликові і малі планети (астероїди), їх супутники, кільця, комети) і методи дослідження та основні характеристики екзопланет у Нашій Галактиці.Видання розраховане для викладачів вищих закладів освіти, студентів, аспірантів і фахівців, які спеціалізуються з експериментальної астрофізики і фізики тіл Сонячної системи.
• У 2014 р. опубліковано монографію (українською мовою): Відьмаченко А.П., Мороженко О.В. «Фізичні характеристики поверхонь планет земного типу, карликових і малих планет та їх супутників за даними дистанційних досліджень», (Київ: Видавництво «Профі». 2014. – 388 с.). Розглянуто історію дослідження і космогонію тіл Сонячної системи, сучасний стан планетної космогонії, процес утворення планет і їхніх супутників, особливості внутрішньої будови планет земного типу і Місяця, магнітні поля планет земної групи, супутників і астероїдів; загальні питання формування дифузно-відбитого шершавими поверхнями випромінювання, умови освітлення, параметри поля відбитого випромінювання (фотометричні, поляризаційні та теплові властивості), радіолокаційні спостереження. Наведено основні результати дослідження Місяця, планет земного типу (Марса, Меркурія, Венери), карликових і малих планет (астероїдів).Видання розраховане для викладачів вищих закладів освіти, студентів, аспірантів і фахівців, які спеціалізуються з фізичних методів дослідження, експериментальної фізики і фізики тіл Сонячної системи.
• Відьмаченко А.П., Дєлєц О.С., Длугач Ж.М., Захожай О.В., Костогриз Н.М., Крушевська В.М., Кузнєцова Ю.Г., Мороженко О.В., Неводовський П.В., Овсак О.С., Розенбуш О.Е., Романюк Я.О., Шавловський В.І., Яновицький Е.Г. «Дослідження з фізики планетних атмосфер та малих тіл Сонячної системи, екзопланет та дискових структур навколо зір» (К.: НАНУ ГАО, 2015, 92 с.)
• Відьмаченко А.П., Мороженко О.В. «Фізичні характеристики поверхні супутників і кілець планет-гігантів» (К.: Редакційно-видавничий відділ НУБіП України,2017, 412 с.)
• Бойко В.В., Відьмаченко А.П., Залоїло І.А., Малюта М.В. «Фізика з основами кваліметрії: Навчальний посібник.» (К.: Видавництво «Ліра– К», 2018, 564 с.)
• Відьмаченко А.П., Мороженко О.В. «Фізичні параметри планет земного типу і їх супутників» (К.: Редакційно-видавничий відділ НУБіП України, 2019, 468 с.)
• Мозговой А.В., Стеклов А.Ф., Видьмаченко А.П., Кручиненко В.Г., Жиляев Б.Е., Дашкиев Г.Н. Космические вторжения и планетарная защита биоресурсов. Методическое руководство. Винница-Киев: ООО «Творы», 2019. ISBN 978-966-949-052-0. -159 p.

Відділ ФСПС: СПОСТЕРЕЖНА БАЗА

Співробітники відділу проводять фотометричні і спектральні спостереження на телескопах, розташованих як в Україні, так і в інших країнах.

Українські телескопи:

Телескоп Celestron CGE 1400 XLT14″ системи Schmidt-Cassegrain (ГАО, Київ)
Телескоп-рефлектор АЗТ-2 (D = 70 cм) системи Newton/Cassegrain (ГАО, Київ)

2-метровий дзеркальний телескоп Zeiss-2000 системи Ritchey–Chrétien (МЦ АМЕД, Північний Кавказ)

Київський інтернет телескоп КІТ на базі телескопу Celestron1400 XLT14″ (спостережна база в Лісниках)	Телескоп Celestron1100 XLT 11″ системи Schmidt-Cassegrain (МЦ АМЕД, Північний Кавказ)	Рефлектор РК-800. Оптична система Річі-Кретьєн, модифікація Н.Фащевського (спостережна станція Маяки, НДІ «Одеська обсерваторія» ОНУ ім. І.І.Мечникова)