МАК

Меридіанний аксіальний круг

В 1976 р. в Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР разом з Астрономічною обсерваторією Київського університету була розпочата розробка проектної документації на інструмент нової конструкції − меридіанний аксіальний круг (МАК). До 1986 р. був побудований павільйон, виготовлена основна труба телескопа з дволінзовим об'єктивом (D = 180 мм, F = 2.335 м) і вузол діагонального дзеркала з титанового сплаву із плоским ситаловим дзеркалом. Спочатку при спостереженнях використовувався відліковий круг схилень діаметром 630 мм із ціною поділу 5′. Для одержання відліків круга використовувалися 4 фотомікроскопи. Перша програма спостережень − диференціальні спостереження близько 1500 зір каталогу FK5 за прямим піднесенням (1987−1989 рр.) і схиленням (1990−1991 рр.)

Рис. 1. Павільйон меридіанного аксіального круга

В 1992 р. почалася модернізація інструмента, у ході якої візуальний мікрометр був замінений щілинним скануючим фотоелектронним мікрометром, який був призначений для визначення схилень, прямих піднесень і вимірювання BVR-величин зір (рис. 2). При цьому реєстрація світлового потоку здійснювалася за допомогою фотоелектронного помножувача, що працював у режимі підрахунку фотонів. Керування всією системою вимірів здійснювалося за допомогою мікро-ЕОМ МС 0401.

Рис. 2. МАК з фотомікроскопами й щілинним скануючим фотоелектронним мікрометром

Рис. 3. МАК із ПЗЗ-камерою на базі ПЗЗ-матриці ISD017AP

В 1993 р. проведено перші ряди спостережень прямих піднесень зір з каталогу FK5, а також визначення їхніх зоряних величин V. Точність визначення координат зір склала 0.30″, а точність вимірювання зоряних величин − 0.12^m.

Пізніше (1995−1996 рр.) проведено спостереження зір з набором фільтрів BVR і вдосконалено методику виміру блиску зір. Це дало можливість поліпшити точність визначення зоряних величин і показників кольору зір: σ_V = 0.08^m, σ_B−V = 0.09^m, σ_B−V = 0.05^m.

В 1998 р. був зроблений висновок про необхідність модернізації телескопа. Був обраний підхід, вперше здійснений у США на телескопі FASTT (Flagstaff Astrometric Scanning Transit Telescope) в 1996 р. При цьому як мікрометр використовується ПЗЗ-камера, що працює в режимі синхронного накопичення (drift scan mode). В 2000 р. замість оптичного мікрометра на телескопі була встановлена ПЗЗ-камера на базі ПЗЗ-матриці ISD017AP (рис. 3). Основні характеристики МАК із ПЗЗ-камерою наведені в таблиці 1.

Таблиця 1