НОВЕ НА САЙТІ


01.02.20:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщений річний звіт ГАО за 2019 рік.


01.02.19:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

YOUTUBE CHANNELS

Запис трансляції з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019

Ютуб-канал
«Все про Всесвіт»

  • Trevisan M., Mamon G. A., Thuan T.X., et al.VizieR Online Data Catalog: Very young galaxies in the local Universe (Trevisan+, 2021). 2021,VizieR On-line Data Catalog, 2021yCat..75024815T
  • Pilyugin L.S., Cedres B., Zinchenko I., et al.MaNGA galaxies with off-centered spots of enhanced gas velocity dispersion. 2021,A&A,Vol.653A,p.11 (24 pp.). 2021A&A...653A..11P
  • Milinevsky G.P., Wang Y., Klekociuk A.R., et al.Planetary waves spectrum in stratosphere- mesosphere during SSW 2018. 2021,vEGU21, the 23rd EGU General Assembly, held online, April 19- 30, 2021 (id.EGU21-1723), 2021EGUGA..23.1723M
  • Yatskiv Ya.S., Khoda O., Ishchenko M.V., et al.The Research Activities of the Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine on the Use of GNSS Technology. 2021,Kinematics Phys. Celest. Bodies.- New York: Allerton Press, Inc.,Vol.37,is.2,p.96-105. 2021KPCB...37...96Y
  • Vavilova I.B., Dobrycheva D.V., Vasylenko M.Yu., et al.VizieR Online Data Catalog: SDSS galaxies morphological classification (Vavilova+, 2021). 2021,VizieR On-line Data Catalog, 2021yCat..36480122V
  • Vavilova I.B., Dobrycheva D.V., Vasylenko M.Yu., et al.Machine learning technique for morphological classification of galaxies from the SDSS. I. Photometry- based approach. 2021,A&A,Vol.648A,p.122 (14 pp.). 2021A&A...648A.122V

 

 

Login Form

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: ADS Tagged Format for :" Bibliographic Data Transfer

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва PLEIADES


Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

gao_panorama_2.jpg

Річні звіти ГАО

2020. Найважливіші наукові результати

1. На основі результатів чисельного моделювання вивчено залежність точності отриманих мікрофізичних характеристик аерозолю в атмосфері Землі залежно від точності вимірювань інтенсивності та поляризації розсіяного випромінювання, розміру аерозолю, оптичної товщини аерозольного шару та кількості кутів спостережень. (Ж.М. Длугач).

2. Розроблено методику виявлення наявності декількох полідисперсних мод аерозольної складової земної атмосфери за даними вимірювань спектральних фазових залежностей ступеню лінійної поляризації (СЛП) безхмарного неба. Реалізовано алгоритм відновлення ймовірних мікрофізичних параметрів аерозольних часток вказаних мод. Підібрані математичні алгоритми для практичної реалізації запропонованої методики аналізу й на їх основі створено комплекс комп’ютерних програмних кодів. Виконано тестовий модельний аналіз результатів вимірювань СЛП безхмарного неба в зеніті над позицією ГАО, Голосіїв, Київ. Виявлено наявність у міській атмосфері двох основних полідисперсних аерозольних мод: грубо- та дрібнодисперсної. Визначено: кількісне співвідношення вказаних мод та спектральні величини відносного внеску газового розсіяння у повітряній газово-аерозольній суміші. Розраховано ймовірні фізичні параметри часток для обох виявлених аерозольних мод (середньо-геометричні радіуси, дисперсія, дійсна частина показника заломлення). (О.С. Овсак).

3. Розроблено та зібрано основні вузли прототипів наукової бортової апаратури космічного експерименту з орбітальних досліджень динаміки та мікрофізичних характеристик аерозолю в атмосфері Землі «Аерозоль-UA», а саме: мультиспектральний аналізатор поляризації, дзеркальна система сканувального поляриметра (СканПол) та поляризаційний і фотометричний канали мультиспектрального іміджера-поляриметра (МСІП). Розроблено та створено комплект пристроїв для калібрування поляризованого випромінювання, калібрування деполяризованого випромінювання, калібрування за чорним тілом та фотометричного калібрування СканПол.
Створено програмне забезпечення та стенди, які дозволили провести успішне тестове калібрування, лабораторні та польові вимірювання поляризації передсутінкового неба з використанням розроблених прототипів поляриметрів відповідно відлагодженої калібрувально-вимірювальної методики.
Розроблено математичну модель поляриметричного передпольотного калібрування МСІП, яка продемонструвала відмінну якість в експерименті з калібруванням поляризаційного каналу МСІП 555P нм і можливість визначення ступеня та азимута лінійної поляризації світла з величинами похибки, меншими від ~0.6% та ~0.2° , відповідно, що перевищує заплановану точність вимірювань МСІП (похибки 1.0% та 0.5°).
Розроблено систему обробки даних між рівнями інформації для приладів СканПол та МСІП. Створено набір синтетичних даних експерименту для відпрацювання алгоритму і програмного забезпечення для нього. Розроблено метод визначення характеристик аерозолів та здійснено його адаптацію до умов вимірювань приладів СканПол та МСІП.(І.І. Синявський з колегами).

Повністю...

4. При спостереженнях космічних вторгнень (метеорів, болідів, космічного сміття) виявлено новий ефект: коливання яскравості і бовтанка (wobbling) слідів вторгнень. Розроблено теорію цього ефекту, виконано порівняння даних спостережень із теорією. Нововиявлений ефект дає змогу оцінювати важливі характеристики об'єктів вторгнень: первинні маси і швидкості; залишкові маси і швидкості при динамічних руйнуваннях в атмосфері або при падіннях на земну поверхню.(Б.Ю. Жиляєв з колегами).

5. Завдяки українській спостережній програмі «Моніторинг вибраних фраунгоферових ліній», яка виконується з 2012 р. на Сонячному горизонтальному телескопі Ернеста Гуртовенка (АЦУ-5) ГАО НАН України, вперше вдалося отримати ряди даних тривалістю дев’ять років для різних параметрів сонячних спектральних ліній, що спостерігаються в спокійних ділянках Сонця. (С.М. Осіпов, М.І. Пішкало, чл.-кор. НАН України Р.І. Костик).

6. Отримано результат, який має важливе значення для вирішення однієї з найактуальніших проблем геліофізики – пошуку механізмів нагріву хромосфери й корони Сонця. Показано, що на висотах від нижньої фотосфери до нижньої хромосфери максимум потужності хвильової складової швидкості в активній ділянці сонячної атмосфери припадає на 5 хвилин. Це означає, що 5-хвилинні коливання здатні переносити енергію з фотосфери в хромосферу. В спокійній ділянці сонячної атмосфери ці коливання, навпаки, затухають на межі фотосфера−хромосфера.(чл.-кор. НАН України Р.І. Костик).

7. Уперше показано, що в рамках стаціонарної сферично-симетричної складної моделі геліосфери для випадку, коли існує залежність розсіювання космічних променів від енергії частинки, знак анізотропії в просторовому розподілі частинок залежить від енергії частинок. А саме: він позитивний для високоенергетичних і, навпаки, негативний для низькоенергетичних частинок.(Б.О. Шахов з колегами).

8. На основі комплексних спостережень на 6-м телескопі САО проведено детальне дослідження короткоперіодичних комет 2P/Encke і 46P/Wirtanen та далекої комети C/2011 KP36 (Spacewatch). Вперше оцінено внесок поляризованого випромінювання ядра в поляризацію пилової коми. Досліджено розподіл поляризації і кольору в комі з урахуванням впливу молекулярних емісій і ядра (комети 2P/Encke і C/2011 KP36 (Spacewatch)). Ґрунтуючись на моделюванні розподілу кольору та поляризації по комах спостережених комет, визначено фізичні властивості їхніх ядер, газової та пилової атмосфер і пилових структур, які є проявами нестаціонарних процесів. Виявлено зменшення продукування пилу в кометі 46Р з геліоцентричною відстанню за період з 1991 по 2018 рік, що свідчить про вікові зміни ядра. Чисельне моделювання результатів спостережень комети C/2011 KP36 (Spacewatch) показало, що дуже змінні характеристики коми зв’язані зі значною активністю ядра з, можливо, численними невеликими активними областями на ядрі, які характеризуються різним вмістом водяного льоду, СО2 льоду та тугоплавкого пилу, а також різними розмірами їх частинок. Результати опубліковано в чотирьох статтях (О.В. Іванова, В.К. Розенбуш, М.М. Кисельов).

9. За даними спектрофотометричних вимірювань геометричного альбедо Сатурна побудовано усереднену по диску залежність об’ємного коефіцієнта розсіяння аерозолю від атмосферного тиску. У вертикальному шарі атмосфери Сатурна з діапазоном значень тиску (0.06−8.0) бар виявлено неперервний хмарний серпанок зі змінною щільністю, без ознак наявності суттєвих газових прошарків. У вказаному діапазоні висот в атмосфері Сатурна визначено чотири висотних рівні з максимальним згущенням хмарових шарів: два максимальні в атмосфері планети-гіганта ущільнення на 0.27 та 0.43 бар, незначне ущільнення біля 1.0 бар та потужна й розтягнута по висоті хмара з максимумом розсіяння у прошарку з діапазоном значень тиску (3.8−4.8) бар. Підтверджені ознаки ймовірної значної зміни параметрів аерозольних часток з глибиною в атмосфері планети-гіганта (О.С. Овсак).

10. На основі аналізу інфрачервоних спектрів на 2,284–2,402 мкм та 3,985–4,155 мкм визначено вміст ізотопів вуглецю, кисню та кремнію в амтосфері червоного гіганта з системи рекурентної нової T Coronae Borealis. Вперше визначено 28Si/29Si = 8,6 ± 3,0, а 28Si/30Si = 21,5 ± 3,0. Отримане співвідношення 12C/13C =10 ± 2 є занизьким для стадії першого перемішування. Разом з тим, отримано 16O/18O = 41 ± 3, що є новим і несподіваним результатом. Такі співвідношення ізотопів С та О, взяті в поєднанні, не можна пояснити наявними теоріями зоряної еволюції (Я.В. Павленко з іноземними колегами).

11. Вперше визначено вміст всіх п’яти стабільних ізотопів Ti в атмосферах червоних карликів методом порівняння їх спостережуваних і теоретичних спектрів. Проведено тонкий аналіз ліній поглинання ізотопічних молекул ТіО в спектрах компонент подвійної системи: червоних карликів GJ15A(M1V) i CJ15B(M3V). В рамках самоузгодженої моделі отримано 46Ti/47Ti/48Ti/49Ti/50Ti = 7,9/5,2/72,8/7,9/6,2 для GJ 15A та 7,4/4,2/76,6/5,8/6,0 для GJ 15B з точністю ± 0,2. Відмінності вмісту ізотопів в атмосферах компонент можуть бути спричинені наявністю екзопланетної системи у GJ15A (Я.В. Павленко з колегами).

12. Досліджено нестійкості, які виникають у системах, де явно домінує центральний потенціал нарівні з самогравітацією центрального масивного тіла. В таких системах виникає спеціальний тип так званих нестійкостей гравітаційного конусу втрат (gravitational loss-cone instability — gLCI). Порівняно з добре відомими нестійкостями цей тип нестійкості створює суттєве відхилення від сферичної геометрії зоряної системи.
Наявність gLCI-нестійкості в домінантному кеплеровському потенціалі була давно передбачена теоретично, тепер це вперше вдалося показати за допомогою обчислень. Прецесія орбіт в домінантному кеплеровському потенціалі. як правило, не залежить від початкового кутового моменту зоряного скупчення. Збільшення темпу дифузії результує в тому, що суттєво збільшується кількість зір, які дуже наближені до центральної чорної діри (П.П. Берцик).

13. Нові зоряні еволюційні треки з механізмами вітру і наступного формування нейтронних зір і чорних дір до 100 М☼ і більше були вперше використані в N-тільному моделюванні зоряних систем в галактиках (П.П. Берцик з іноземними колегами).

14. Завершено комплексну верифікацію успішності методів машинного навчання для встановлення морфологічної класифікації галактик Місцевого Всесвіту з використанням даних Слоунівського цифрового огляду неба. Вперше доведено високу ефективність встановлення бінарної класифікації на основі фотометричних даних методами опорних векторів (загальна точність 96.4%, для раннього типу галактик − 96.1%, для пізнього − 96.9%) та випадкового лісу (загальна точність 95.5%, для раннього типу галактик − 96.7%, для пізнього типу − 92.8%). Із використанням методів глибинного навчання вперше досягнуто точності 94% для візуальної класифікації зображень галактик, а також їхніх внутрішніх особливостей (67% - 97%). Вперше проаналізовано проблемні точки і межі застосувань методів машинного навчання з урахуванням еволюційних властивостей галактик (І.Б. Вавилова, Д.В. Добричева, М.Ю. Василенко, А.А. Елиїв).

15. Спільно з Астрономічною обсерваторією КНУ ім. Тараса Шевченка створено комплекс для спостереження явищ покриттів зір тілами Сонячної системи на стаціонарних довгофокусних телескопах типу АЗТ-2, АЗТ-8, АЗТ-14. Для проведення спостережень покриттів, територіально не прив’язаних до стаціонарно встановлених телескопів на базі Головної астрономічної обсерваторії НАН України, виготовлено мобільний астрономічний комплекс спостережень покриттів зір небесними об'єктами (В.Л. Карбівський, М.В.Лашко).