НОВЕ НА САЙТІ
16.12.24:::На сайті на сторінці АКІОЦ "Річні звіти" розміщений річний звіт АКІОЦ за 2024 рік.
01.02.24:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.
05.10.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений ПЛАН підготовки господарства Головної астрономічної обсерваторії НАН України до опалювального сезону 2023-2024 рр..
04.04.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений НАКАЗ від 03.04.2023 №7-ОД "Про прийняте рішення щодо наміру передачі майна в оренду".
НАУКОВА СПАДЩИНА
До 140-річчя від дня народження
академіка Олександра Яковича Орлова,
засновника ГАО НАН України
НЕВІДОМІ ЛИСТИ О.Я.Орлова
В електронній книзі, присвяченій 140-річчю з дня народження Олександра Яковича Орлова, у розділі "З родинних мемуарів" з'явились нові матеріали: унікальні листи Олександра Яковича про відвідини ним обсерваторії на горі Піп Іван у 1939 році. Листи передані академіку НАН України А.Г. Наумовцю І.Г. Нєізвєстним, онуком О.Я. Орлова.
І.Г.Нєізвєстний - член-кореспондент РАН, співробітник Інституту фізики напівпровідників і професор Новосибірського технічного університету, відомий спеціаліст у галузі мікро- і наноелектроніки. Народився в Одесі в 1931 р., закінчів МЕІ, працював у ФІАН, після створення Сибірського відділення переїхав туди.
ЯК «АСТРОНОМІЧНІ ЗУБРИ» ВРЯТУВАЛИ ПОЛТАВСЬКУ ГРАВІМЕТРИЧНУ ОБСЕРВАТОРІЮ В 1934–1938 рр.
Зі сторінок архівного рукопису О.Я. Орлова 1938 року
А.О.Корсунь, М.В.Лубков
У статті розкрито одну з маловідомих сторінок життя видатного вченого-астронома і геофізика, засновника наукової школи з геодинаміки, фундатора Полтавської гравіметричної обсерваторії та Головної астрономічної обсерваторії НАН України академіка Олександра Яковича Орлова. В архіві Полтавської гравіметричної обсерваторії було знайдено документ — незавершений рукопис О.Я. Орлова під назвою «Астрономічні зубри», датований 15 листопада 1938 р., який дозволяє по-новому подивитися на деякі події того часу...
COORDINATES
YOUTUBE CHANNELS
Запис трансляції з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019
Ютуб-канал
«Все про Всесвіт»
ПОСИЛАННЯ
::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations
::: ADS Tagged Format for :" Bibliographic Data Transfer
::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва ALLERTON PRESS
Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"
Станція лазерних спостережень ШСЗ входить до світової мережі станцій Міжнародної служби обертання Землі і веде активні спостереження за міжнародними програмами.
 |
| Телескоп ТПЛ-1М |
 |
| Лазерний віддалемір |
В 1976 р. в Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР разом з Астрономічною обсерваторією Київського університету була розпочата розробка проектної документації на інструмент нової конструкції − меридіанний аксіальний круг (МАК). До 1986 р. був побудований павільйон, виготовлена основна труба телескопа з дволінзовим об'єктивом (D = 180 мм, F = 2.335 м) і вузол діагонального дзеркала з титанового сплаву із плоским ситаловим дзеркалом. Спочатку при спостереженнях використовувався відліковий круг схилень діаметром 630 мм із ціною поділу 5′. Для одержання відліків круга використовувалися 4 фотомікроскопи. Перша програма спостережень − диференціальні спостереження близько 1500 зір каталогу FK5 за прямим піднесенням (1987−1989 рр.) і схиленням (1990−1991 рр.)
 |
| Рис. 1. Павільйон меридіанного аксіального круга |
В 1992 р. почалася модернізація інструмента, у ході якої візуальний мікрометр був замінений щілинним скануючим фотоелектронним мікрометром, який був призначений для визначення схилень, прямих піднесень і вимірювання BVR-величин зір (рис. 2). При цьому реєстрація світлового потоку здійснювалася за допомогою фотоелектронного помножувача, що працював у режимі підрахунку фотонів. Керування всією системою вимірів здійснювалося за допомогою мікро-ЕОМ МС 0401.
 |
| Рис. 2. МАК з фотомікроскопами й щілинним скануючим фотоелектронним мікрометром |
 |
| Рис. 3. МАК із ПЗЗ-камерою на базі ПЗЗ-матриці ISD017AP |
В 1993 р. проведено перші ряди спостережень прямих піднесень зір з каталогу FK5, а також визначення їхніх зоряних величин V. Точність визначення координат зір склала 0.30″, а точність вимірювання зоряних величин − 0.12m.
Пізніше (1995−1996 рр.) проведено спостереження зір з набором фільтрів BVR і вдосконалено методику виміру блиску зір. Це дало можливість поліпшити точність визначення зоряних величин і показників кольору зір: σV = 0.08m, σB−V = 0.09m, σB−V = 0.05m.
В 1998 р. був зроблений висновок про необхідність модернізації телескопа. Був обраний підхід, вперше здійснений у США на телескопі FASTT (Flagstaff Astrometric Scanning Transit Telescope) в 1996 р. При цьому як мікрометр використовується ПЗЗ-камера, що працює в режимі синхронного накопичення (drift scan mode). В 2000 р. замість оптичного мікрометра на телескопі була встановлена ПЗЗ-камера на базі ПЗЗ-матриці ISD017AP (рис. 3). Основні характеристики МАК із ПЗЗ-камерою наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
| Вхідний отвір | 180 мм |
| Фокусна відстань | 2335 мм |
| Фотометрична смуга | V (Johnson) |
| Масштаб | 1.394″/пкл |
| Діапазон зоряних величин | V = 11.5m−17m |
| Режими роботи ПЗЗ-камери | |
| Кадровий: | |
| Розмір кадру | 24.2′ х 28′ |
| Експозиція | 0.01−1000 с |
| Синхронне нагромадження (drift scan mode): | |
| Розмір скану за схиленням | 24.2′ |
| Тривалість експозиції зір | 108 с x sec δ |
Спостереження зір у полях з позагалактичними радіоджерелами.
 |
| Рис. 4. Розподіл обраних площадок на небесній сфері |
З 2001 по 2003 рр. проводилися спостереження зір у площадках з радіоджерелами − об'єктами ICRF з метою створення опорного астрометричного каталогу КМАС1 зір до V = 17m у напрямку на позагалактичні радіоджерела. Список програми включав 192 позагалактичних радіоджерела з каталогу GAOUA99C03 у зоні схилень 0°+30°. Площадки отримано в режимі сканування, й вони мають кутовий розмір 24′ за схиленням й 46′ за прямим піднесенням. На рис. 4 показано розподіл обраних площадок на небесній сфері.
Отриманий каталог КМАС1 містить 115032 зорі в 192 полях. Похибка положень за внутрішньою збіжністю складає 30−50 mas, за зовнішньою (при порівнянні з каталогами CМ13 та UCAC2) − 40−70 mas для зір V < 14m. Помилка фотометричних V даних складає 0.05−0.07m для зір V < 14m. Для зір 16 величини відповідні оцінки складають 160 mas, 200 mas та 0.1m. Похибка положень каталогу складає 30−50 mas за внутрішньою збіжністю, а при порівнянні з каталогами CМ13 і UCAC2 зростає до 30−50 mas для зір V < 14m.
Каталог розміщено у Страсбурзькій базі даних [http://cdsarc.u-strasbg.fr].
Спостереження зір в екваторіальній зоні.
 |
| Рис. 5. Київський меридіанний аксіальний круг із ПЗЗ-камерою Alta U47 |
В 2003 році спільно з Астрономічною обсерваторією Київського університету розпочата довгострокова програма спостережень зір в екваторіальній зоні (δ = 0°+30°) з 4-кратним перекриттям сканів. Програма має на меті поширення опорної системи HIPPARCOS−Tycho на зорі до V = 17m, отримання їхніх фотометричних характеристик і визначення власних рухів. У рамках цієї програми з камерою з ПЗЗ-матрицею ISD017AP отримано близько 14000 знімків неба в екваторіальній зоні з майже 6 млн зображень зір. В 2005 році ця ПЗЗ-камера вийшла з ладу.
В 2009 році на Київському меридіанному аксіальному крузі (МАК) була встановлена нова ПЗЗ-камера Apogee Alta U47 (рис. 5).
У новій камері використовується ПЗЗ-матриця e2v CCD47-10 формату 1024 х 1024 пікселів, з розміром піксела 3 х 13 мкм, темновим сигналом 0.66 е/пкл/с і з шумом зчитування 10 е при Т = −20°С. У ПЗЗ-камері використано 16-розрядний аналого-цифровий перетворювач (АЦП). У порівнянні з попередньою камерою з 12-розрядним АЦП це дозволяє реєструвати істотно більш яскраві зорі (переважно опорні зорі Tycho2) без переповнення АЦП за час проходження зображення зорі по всій довжині ПЗЗ-матриці. У такий спосіб діапазон зоряних величин в екваторіальній зоні вдалося розширити з 11.5m−17m до 8.5m−17m. У таблиці 2 наведено основні характеристики київського меридіанного аксіального круга з ПЗЗ-камерою Apogee Alta U47.
Таблиця 2
| Вхідний отвір | 180 мм |
| Фокусна відстань | 2335 мм |
| Фотометрична смуга | V (Johnson) |
| Масштаб | 1.132″/пкл |
| Діапазон зоряних величин | V = 8.5m−17m |
| Режими роботи ПЗЗ-камери | |
| Кадровий: | |
| Розмір кадру | 19.3′ х 19.3′ |
| Експозиція | 20 мс−183 хв |
| Синхронне нагромадження (drift scan mode): | |
| Розмір скану за прямим піднесенням | 19.3′ |
| Тривалість експозиції зір | 77 с x sec δ |
З новою камерою продовжуються спостереження за довгостроковою програмою спостережень зір в екваторіальній зоні (δ = 0° + 30°), що має на меті створення астрометричного огляду неба в екваторіальній зоні при 4-кратному перекритті сканів поширення опорної системи HIPPARCOS−Tycho на слабкі зорі й для отримання їхніх фотометричних характеристик.
Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-26 введено в дію в 1989 р. Він знаходиться на піку Терскол (висота 3100 м над рівнем моря) в Кабардино-Балкарії (Росія) на обсерваторії Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень (МЦ АМЕД). Телескоп обладнаний п'ятикамерним спектрографом, який дозволяє спостерігати одночасно в п'яти спектральних ділянках. Телескоп головним чином використовувався для фотографічних спостережень сонячних спалахів.
 |
| Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-26 |
В 1965 р. в Головній астрономічній обсерваторії НАН України для вивчення фраунгоферова спектру та будови сонячної атмосфери було встановлено горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 та спектрограф АСП-20. Через декілька років спектрограф був перероблений для спостережень в системі подвійної дифракції і в режимі фотоелектричної реєстрації спектру. В 70-х роках минулого сторіччя була введена система автоматизації спостережень, яка надалі весь час модернізувалась. У 1987 р. була змонтована ще одна целостатна установка АЦУ-5М, встановлено друге головне дзеркало, що дало змогу проводити незалежні спостереження на п'ятикамерному спектрографі та магнітографі. В 1994 р. було введено в дію обладнання для спостережень спектру Сонця як зорі.
 |
| Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 |
Основні технічні параметри комплексу АЦУ-5:
 |
| Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 |
Головні наукові результати, отримані на горизонтальному сонячному телескопі АЦУ-5:
У червні 2011 р. завершено ремонт будівлі телескопа. Система реєстрації спектру оснащена SBIG камерою ST-8300M з ПЗЗ-приймачем Kodak KAF-8300 роздільною здатністю 3326 x 2504 пікселів.
На телескопі АЦУ-5 розпочинається наукова програма моніторингу вибраних фраунгоферових ліній у сонячному спектрі на протязі 11-річного циклу сонячної активності. Вона дозволить отримати інформацію про маловивчені варіації фізичного стану фотосфери з 11-річним циклом, що зрештою може стати ключем до розуміння природи цієї активності та її взаємозв'язку зі станом міжпланетного середовища та екосистем Землі.
ПДА − подвійний довгофокусний астрограф Тепфера−Штейнгеля (D = 40 cм, F = 5.5 м) − один із перших інструментів, змонтованих у Голосієві (1946 р.). Він використовується при вивченні власних рухів зір, структури Галактики, при позиційних спостереженнях тіл Сонячної системи, Місяця. Спектрофотометричні характеристики зір визначаються до 15m. В 1991 р. завершено будівництво нової башти для ПДА.
 |
| Подвійний довгофокусний астрограф Тепфера−Штейнгеля |
Подвійний ширококутний астрограф (ПША) фірми Цейс (D = 40 cм, F = 2 м) встановлено у 1975 р. Гранична фотографічна зоряна величина 16m. Для створення різних каталогів за допомогою цього інструмента спостерігали планети, астероїди та комети. Платівки, одержані з цим телескопом, використовувались при побудові фотографічного огляду північного неба (ФОН).
 |
| Подвійний ширококутний астрограф |
За задумом Обсерваторія мала бути астрометричним закладом, тому її першими телескопами були вертикальний круг Ваншаффа (D = 19 cм, F = 2.5 м) та ПДА − подвійний довгофокусний астрограф Тепфера−Штейнгеля (D = 40 cм, F = 5.5 м).
З роками тематика ГАО розширювалася, встановлювалися нові телескопи: малий сонячний телескоп зі спектрографом (1954 р.), хромосферний телескоп (1957 р.), рефлектор АЗТ-2 (D = 70 cм) у 1959 р., горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 (D = 44.5 см, F = 17 м) у 1965 р., подвійний ширококутний астрограф (ПША) фірми Цейс (D = 40 cм, F = 2 м) у 1975 р. У 1975 р. збудовано башту для ПША. В 1976 р. − завершено будівництво лабораторного корпусу, у 1991 р. − корпусу точної механіки та оптики, а також нової башти для ПДА.
Зусиллями ГАО були побудовані спостережні бази на горі Майданак (Узбекистан), в м. Таріха (Болівія) та високогірна обсерваторія на піку Терскол (Приельбрусся, Російська Федерація). Будівництво останньої було розпочато у 1970 р. Тепер цей філіал є однією зі спостережних баз ГАО і з 1992 р. входить до складу Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень (керівник центру − к.ф.-м.н. В. К. Тарадій). Сучасний спостережний комплекс бази складається з горизонтального сонячного телескопа АЦУ-26, спеціалізованого сонячного телескопа СЕФ-1, 60-см телескопа-рефлектора та 2-м дзеркального телескопа фірми "Карл Цейс Йєна".
 |
 |
 |
| 70-см рефлектор АЗТ-2 | Подвійний довгофокусний астрограф Тепфера−Штейнгеля | Станція лазерних спостережень штучних супутників Землі |
 |
 |
 |
| 2-м Ritchey−Chretien−Coude телескоп фірми Цейс | Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-26 | Подвійний ширококутний астрограф фірми Цейс |
 |
 |
|
| Меридіанний аксіальний круг | Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 |
Телескоп-рефлектор АЗТ-2 (D = 70 cм), перший інструмент для астрофізичних цілей, був змонтований у 1959 році. З цим телескопом були проведені фотометричні, спектральні та поляриметричні спостереження тіл Сонячної системи та зір.
В 2008 році була розроблена, виготовлена і випробувана спеціальна система корекції руху телескопа для супроводження нестабільних геостаціонарних супутників, астероїдів та комет. Ця система працює в мікрошаговому режимі з комп'ютерним кроком корекції 0.0003 кут. с за секунду часу і максимальною швидкістю корекції до 4.6 кут. с за секунду часу. Шагова регуляція можлива безпосередньо з блоку корекції, розташованого поблизу телескопа. Також можливо корегувати рух телескопа, використовуючи комп'ютерний RS-485-інтерфейс в режимі віддаленого керування.
Для тестування супроводження були проведені підрахунки центрів фотометричних позицій і флуктуацій за координатами X, Y, взятими з фотографій супутника ARTEMIS. Результати підрахунків зображень нестабільного геостаціонарного супутника з експозицією 5 секунд показують, що стандартне середньоквадратичне відхилення вздовж Х-координати складає 0.65 кут. с, а вздовж Y-координати − 0.4 кут. с для масиву зображень.
 |
| Телескоп-рефлектор АЗТ-2 |
 |
| Башта телескопа-рефлектора АЗТ-2 |
ФОРМА для ЗАЯВКИ на спостережний час на телескопі АЗТ-2
Електронна ФОРМА для ЗАЯВКИ на спостережний час на телескопі АЗТ-2.
АКТИ виконаних робіт на телескопі АЗТ-2 у 2019 році
За попередні роки на телескопі АЗТ-2 в рамках модернізації та автоматизації було встановлено відеокамери на лімбах осей «альфа» і «дельта» та на шкалі фокусування вторинного дзеркала, напряму встановлені абсолютні датчики на осях «альфа» та «дельта», мікропроцесори на виконавчих пристроях, керуючі ПК і безлюфтовий мікрокроковий привід часового ведення.
За сприятливих погодних умов виконувались всі подані заявки на спостереження на телескопі АЗТ-2.
Після виконання планових профілактичних робіт (сезонних та після ремонту павільйону телескопа) з квітня по травень 2023 року було проведено ряд спостережень. Використовувалась ПЗЗ-матриця SBIG1301E/фокальний редуктор (спостерігачі М. Андрєєв, В. Шавловський, Ю. Андріїв).
Для інформації та демонстрації стану АЗТ-2 наводимо кілька результатів виконаних спостережень.
AM Her – родоначальник класу катаклізмічних змінних, які мають потужне магнітне поле (звідси назва «поляри»). Фотоелектричні спостереження показали, що світло від системи AM Геркулеса постійно «мерехтить», а поляриметричні спостереження – наявність лінійної та кругової поляризації.
Зоряна система AM Геркулеса має два компоненти – червоний і білий карлики. Період обертання системи складає близько трьох годин. При цьому яскравість системи коливається в околі діапазону 13–15 зоряних величин.
Потужне магнітне поле центральної зорі захоплює акреційні потоки речовини від компонентів і концентрує їх в районі полюсів, створюючи «екстремальне торнадо» зі швидкостями до 3000 км/с.
Система AM Her демонструє як короткоперіодичні, так і довгоперіодичні зміни яскравості.
 |
| Крива блиску AM Her, 01–02 May 2023, AZT-2, MAO NANU |
Якість ведення та зображення.
Спостереження проводились в різних режимах з використанням фільтрів BVRHa та в інтегральному світлі. Визначено основні параметри для цієї конфігурації приладів. Точність ведення телескопа з фокальним редуктором показує хороші результати на великих експозиціях (до 20 хвилин). Спостерігалися кілька площадок Ландольта для визначення проникної здатності телескопа в різних фільтрах для середньостатистичної ночі.
 |
| АЗТ-2. Окремий кадр. Площадка Ландольта SA-105. Праворуч – профіль інтенсивності після стандартних виправлень поля, експозиція 20 хвилин, фільтр B |
Велика площа поля дозволяє виконувати спостереження об’єктів великої протяжності.
 |
| АЗТ-2, зображення Місяця з фокальним редуктором |
Для визначення проникної здатності телескопа АЗТ-2 спостерігалось зоряне скупчення М13.
 |
| Зоряне скупчення М13 |
Комплекс в розглянутій конфігурації готовий для фотометричних та астрометричних спостережень. Прохання подавати заявки на поточні спостереження на телескопі АЗТ-2 зі своїм обладнанням та висловити побажання на перспективу з укомплектування телескопа сучасним приймальним обладнанням (камера, фільтри і таке інше).
Відповідальний за телескоп АЗТ-2 – н.с. В.І. Шавловський.
| N | Обладнання | Дати спостережень | Об'єкти спостережень | Спостерігачі | Тема | 1 | 8-10 кг | 21.02.2020 | покриття зір астероїдами | Карбовський В.Л. Буромський М.І | №367в Керівник Лазоренко П.Ф. |
2 | 4-5 КГ | 19.10.2020 | покриття зірок ТНО | Карбовський В.Л. Лашко М.В. Буромський М .І. | н.т 367В Керівник Лазоренко П.Ф. |
3 | 4-5 КГ | 09.07.2021 | Покриття зорі астероїдом Morita | Карбовський В.Л. Лашко М.В. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
4 | 4-5 КГ | 09.07.2021 | Покриття зорі астероїдом Morita | Карбовський В.Л. Лашко М.В. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
5 | 4-5 КГ | 30.07 2021 | Покриття зорі астероїдом | Карбовський В.Л. Лашко М.В. Буромський М .І. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
6 | 4-5 КГ | 30.07 2021 | Покриття зорі астероїдом | Карбовський В.Л. Лашко М.В. Буромський М .І. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
7 | 4-5 КГ | 02.08.2021 | Покриття кометою зірки | Карбовський В.Л. Лашко М.В. Буромський М .І. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
8 | 4-5 КГ | 13.09.2021 | Покриття астероїдом (377) Campania зірки TYC 0627-01274-1 | Карбовський В.Л. Лашко М.В. Буромський М .І. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
9 | 4-5 КГ | 13.09.2021 | Покриття астероїдом (377) Campania зірки TYC 0627-01274-1 | Карбовський В.Л. Лашко М.В. Буромський М .І. | н.т 351В Керівник Медвецький м.м |
ЗАЯВКИ на спостережний час на телескопі АЗТ-2 у 2019 році
ГРАФІК РОБОТИ СПОСТЕРЕЖНОГО КОМПЛЕКСУ АЗТ-2
Відповідальний н.с. В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ
| ТЕРМІН РОБІТ | ВИД РОБОТИ | ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ |
| 12 квітня – 15 червня 2018 р. |
1. Ремонтно-профілактичні роботи з приводу руху створок купола павільйону телескопа АЗТ-2: а) заміна ведучої зірочки та ланцюга приводу; б) регулювання натягу ланцюгів приводу на створках; в) змащування верхньої та нижньої ходової частини створок; г) реконструкція вузла кріплення кінцевого перемикача. |
В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 18 червня – 23 червня 2018 р. |
2. Пробні спостереження комет С/2016 R2, 29P/Schwassmann-Wachmann-1. Спостереження стандартних зір. Дослідження фільтрів. |
В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ, І.В. КУЛИК, В.Л. КАРБІВСЬКИЙ, М.І. БУРОМСЬКИЙ |
| 1 серпня – 31 серпня 2018 р. |
3. Профілактичні роботи з головною черв’ячною парою телескопа: а) заміна мастила на зубчастій шестерні, ретельний огляд кожного зуба шестерні з використанням збільшувальної лупи, визначення сектора додаткової уваги; б) регулювання положення головного черв’яка з метою зменшення можливих люфтів. |
В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 7 вересня – 5 жовтня 2018 р. |
4. Конструювання та виготовлення механічної частини безредукторного безлюфтового приводу часового ведення телескопа. | В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 10 жовтня – 11 жовтня 2018 р. |
5. Проведення тестових спостережень зір з використанням самостійно виготовленого механічного вузла часового ведення та електронного блоку КБ "Шторм" (НТУУ Київська політехніка). | В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 11 жовтня 2018 р. |
6. Виконання профілактичних робіт з редуктором крокового двигуна штатного приводу часового ведення телескопа АЗТ-2. | В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 12 жовтня – 17 жовтня 2018 р. |
7. Тестові спостереження зір зі штатним приводом часового ведення телескопа АЗТ-2. | В.І.ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 22 жовтня 2018 р. |
8. Реконструювання та регулювання роботи вузла корекції руху телескопа по куту "альфа". | В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 16 листопада – 22 листопада 2018 р. |
9. Тест часового ведення телескопа АЗТ-2. Спостереження покриття астероїдами зір. |
В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ, В.Л. КАРБІВСЬКИЙ, М.І. БУРОМСЬКИЙ |
| 17 листопада – 18 листопада 2018 р. |
10. Тестові спостереження зір зі штатним приводом часового ведення телескопа АЗТ-2. | В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ |
| 23 листопада – 25 листопада 2018 р. |
11.Тест часового ведення телескопа АЗТ-2. Спостереження покриття астероїдами зір. |
В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ, В.Л. КАРБОВСЬКИЙ, М.І. БУРОМСЬКИЙ |
| 26 листопада – 30 листопада 2018 р. |
12.Тест часового ведення телескопа АЗТ-2. Спостереження покриття астероїдами зір. |
В.І. ШАВЛОВСЬКИЙ, В.Л. КАРБІВСЬКИЙ, М.І. БУРОМСЬКИЙ |
Київський Інтернет телескоп є спільним проектом, який розроблено та впроваджено Головною астрономічною обсерваторією НАН України (ГАО НАНУ) у тісному співробітництві з Астрономічною обсерваторією Київського Національного університету імені Тараса Шевченка МОН України (АО КНУТШ МОНУ). Базове фінансування проекту було отримано від Українського науково-технологічного центру та Національної академії наук України та КНУТШ МОНУ.
До основних спостережних завдань КІТ належать вивчення характеристик планет за межами Сонячної системи, дослідження комет та інших малих тіл нашої Сонячної системи. Автоматизований телескоп КІТ з апертурою 35 см знаходиться на Спостережній станції Лісники АО КНУТШ МОНУ.
На цій сторінці Ви знайдете інформацію про телескоп. Будьте ласкаві приділити час відвідати нас. Якщо Ви маєте запитання, не вагайтеся контактувати з нами через електронну адресу, що вказана нижче.
Адреса для контактів: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Дослідження зір з планетами, що проходять транзитом по видимому диску зорі (транзитними планетами)
Метод транзитів заснований на виявленні падіння яскравості зірки під час проходження планети перед її диском. Коли планета проходить перед диском зорі, то спостережувана яскравість системи зменшується, а величина цієї зміни залежить від відносних розмірів зірки і планети. Цей метод дозволяє розрахувати радіус планети, орбітальний період та нахил орбіти, що дає змогу за допомогою відомих із спектральних досліджень променевих швидкостей визначити масу планети.
Міжнароднийпроект “The DWARF project: Eclipsing binaries - precise clocks to discover exoplanets”
Cпостережна кампанія з пошуку планет навколо систем затемнюваних подвійних зір; охоплює мережу телескопів (25 – 200 cm) в північній півкулі (більш ніж 20 обсерваторій).
Керівник проекту – Theodor Pribulla з Астрономічного інституту Словацької АН у Татранській Ломниці (http://www.astro.sk/~pribulla/).
Коли більш яскрава зоря закривається диском другої зорі, яскравість системи зменшується. Момент часу мінімальної світності називається первинним затемненням. Спостерігається також менше за амплітудою вторинне затемнення,коли слабша зоря заходить за диск яскравішої. Якщо навколо такої системи обертається планета, то зірки під дією гравітації планети будуть зміщуватися відносно центру мас системи зірки-планета і рухатися по модифікованій орбіті. Внаслідок цього моменти мінімумів затемнень будуть постійно змінюватися.
Мета проекту- дослідження періодичності зміщення цих мінімумів на основі високоточного визначення часу мінімумів затемнень.
Дослідження кометної активності на великих геліоцентричних відстанях
Малі тіла з околиць Сонячної системи, ймовірно, зберігають в собі інформацію про поширеність летючих елементів в протопланетній хмарі та про локальні фізичні умови в місцях утворення планетозималей (первинних небесних тіл). Потрапляючи у внутрішній частини Сонячної системи деякі малі тіла стають активними на великих геліоцентричних відстанях (більше ніж 4 астрономічні одиниці) і розвиваються в комети, що неможливо пояснити в рамках сучасних уявлень про розвиток кометної активності.
Наразі запропоновано кілька фізичних механізмів, які можуть спричинити виток речовини з кометного ядра на таких великих відстанях від Сонця. Довготривалий моніторинг динамічно нових комет, відкритих на великих геліоцентричних відстанях, може виявити різноманітні зразки розвитку кометної активності і, таким чином, дає матеріал для верифікації різних фізичних процесів, які можуть відбуватися всередині кометних ядер і призводити до розвитку кометної активності.
Ми дякуємо співробітникам різних організацій, які допомогли нам у процесі впровадження проекту:
Ми також вдячні усім тим співробітникам ГАО НАН України та Спостережної станції Лісники АО КНУТШ МОНУ, хто нам постійно допомагає та підтримує.
Попереднє співробітництво у проекті: Олександр Сергєєв, Микола Карпов, Віра Годунова, Максим Андрєєв з Міжнародного центру астрономічних та медико-біологічних досліджень НАН України, Ігор Лук'яник, Володимир Решетник, Василь Данилевський, Василь Івченко, Віктор Лапчук з АО КНУТШ МОНУ, Олег Святогоров, Борис Жиляєв, Ірина Верлюк з ГАО НАН України – всі були учасниками проекту «Українська синхронна мережа Інтернет телескопів» протягом якого був розроблений КІТ.
| Model: | Celestron 1400 XLT |
| Type: | Shmidt-Cassegrain |
| Material: | aluminium |
| Diameter: | 355 mm (14 inch) |
| System focal ratio: | F/11 |
| Focusing system: | main mirror move |
| Weight: | 20.4 kg |
| Model: | WS240GT |
| Type: | German equatorial |
| Motors: | Brush Commutated DC Motors |
| Speed: | up to 10 deg/sec |
| Pointing accuracy (with pointing model): |
1.7 arcmin |
| Weight: | 48 kg |
| Model: | SBIG ST-8XME |
| CCD: | KAF-1603ME |
| Array size: | 1530x1020 pixels (13.8 x 9.2 mm) |
| Pixel size: | 9 microns |
| Pixel scale: | 0.475 arcsec/pixels |
| Field of view: | 12.1x7.65 arcmin |
| Full well: | 100,000 electrons |
| Gain: | 1.5 el/ADU |
| Peak QE: | 85% at 650 nm |
| Read-out noise: | 17e. RMS electrons |
| Read-out time: | ~2 seconds with USB 2.0 |
| Dark current: | 1e./pixel/sec at 0° C |
| Cooling: | -35°C below ambient |
| Temperature stability: | 0.1°C |
| Weight: | 0.6kg |
 |
||||||||||||
|
| Operating system: | Microsoft Windows XP Pro |
| Observation schedule: | CCENTER (own development) |
| Telescope control: | Telescope (own development) |
| Camera control: | QCam (own development) |
| Filter wheel control: | Filters (own development) |
| Focus control: | Autofocus (own development) |
| Plate solving: | Platesolvexp |
| Standard driver: | ASCOM |
Contact: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Спостережна станція Лісники знаходиться у селі Лісники на висоті 143 м вище рівня моря на відстані 7 км від південної границі м. Києва. Протягом року буває 70-85 ясних ночей.
Географічні координати KIT:
| Широта: | 50° 17' 53 (N) 50,2970 (N) |
| Довгота: | 30° 31' 27 (E) 30,4978 (E) |
| Висота н.р.м.: | 143 м |
