НОВЕ НА САЙТІ


05.10.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений ПЛАН підготовки господарства Головної астрономічної обсерваторії НАН України до опалювального сезону 2023-2024 рр..


04.04.23:::На сайті в розділі "Адміністративні відділи" розміщений НАКАЗ від 03.04.2023 №7-ОД "Про прийняте рішення щодо наміру передачі майна в оренду".


01.02.23:::На сайті в розділі "Річні звіти" розміщені річні звіти відділів та лабораторій ГАО за 2022 рік.


01.02.19:::Якщо вам потрібна сторінка сайту, якої немає в поточному перегляді, ви можете або скористатися пошуком по сайту або переглянути сторінки архіву сайту, куди переносяться всі матеріали, що були раніше опубліковані і в яких закінчився термін публікації.


COORDINATES

Latitude N50 21.9
Longitude E30 30.4
Altitude 188 m above s. l.

YOUTUBE CHANNELS

Запис трансляції з ГАО НАНУ проходження Меркурія по диску Сонця 11.11.2019

Ютуб-канал
«Все про Всесвіт»

  • Zinchenko I.A., Dewangan L., Liu Sheng-Yuan,Multi-band studies of high-mass star-forming regions at various scales. 2024,32nd General Assembly International Union (IAUGA 2024), Capetown, South Africa,poster id. 2094, 2024IAUGA..32P2094Z
  • Lazorenko P.F., Sahlmann J., Mayor M., et al.Differential image motion in astrometric observations with very large seeing- limited telescopes. 2024,A&A,Vol.689A,p. A94 (17 pp.). 2024A&A...689A..94L
  • Fedorov Yu.I.,Propagation of Galactic Cosmic Rays in the Heliosphere during Minimum Solar Activity Periods. 2024,Kinematics Phys. Celest. Bodies.- New York: Allerton Press, Inc.,Vol.40,is.2,p.64-76. 2024KPCB...40...64F
  • Godunova V.G., Simon A., Markus Y.S., et al.Photometric and colorimetric studies of target objects using small and medium-size telescopes. 2024,Contrib. Astron. Obs. Skalnaté Pleso,Vol.54,N2,p.205-212. 2024CoSka..54b.205G
  • Babina Yu.V., Pavlenko E.P., Pit N., et al.Photometric Study of the Asynchronous Polar IGR J19552+0044 in 2019- 2022. 2024,Astrophysics,Vol.533,is.2,p.1654-1669. 2024Ap.....67..149B
  • Zhang Z.H., Raddi R., Burgasser A. J., et al.Primeval very low-mass stars and brown dwarfs - VIII. The first age benchmark L subdwarf, a wide companion to a halo white dwarf. 2024,MNRAS,V.533,is.2,p.1654-1669. 2024MNRAS.533.1654Z

 

 

ПОСИЛАННЯ


::: ADS Bibliographic Codes:" Journal Abbreviations

::: ADS Tagged Format for :" Bibliographic Data Transfer

::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва ALLERTON PRESS


Login Form

Астропортал

Астрономічна наука в Україні і світі, останні події в космонавтиці, найновіші космічні місії, історія астрономії та ще багато цікавого на сторінках "Українського Астрономічного Порталу"

Random photo

72161682_igor_kaplinsky.jpg

МАК


Меридіанний аксіальний круг

В 1976 р. в Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР разом з Астрономічною обсерваторією Київського університету була розпочата розробка проектної документації на інструмент нової конструкції − меридіанний аксіальний круг (МАК). До 1986 р. був побудований павільйон, виготовлена основна труба телескопа з дволінзовим об'єктивом (D = 180 мм, F = 2.335 м) і вузол діагонального дзеркала з титанового сплаву із плоским ситаловим дзеркалом. Спочатку при спостереженнях використовувався відліковий круг схилень діаметром 630 мм із ціною поділу 5′. Для одержання відліків круга використовувалися 4 фотомікроскопи. Перша програма спостережень − диференціальні спостереження близько 1500 зір каталогу FK5 за прямим піднесенням (1987−1989 рр.) і схиленням (1990−1991 рр.)

Рис. 1. Павільйон меридіанного аксіального круга

В 1992 р. почалася модернізація інструмента, у ході якої візуальний мікрометр був замінений щілинним скануючим фотоелектронним мікрометром, який був призначений для визначення схилень, прямих піднесень і вимірювання BVR-величин зір (рис. 2). При цьому реєстрація світлового потоку здійснювалася за допомогою фотоелектронного помножувача, що працював у режимі підрахунку фотонів. Керування всією системою вимірів здійснювалося за допомогою мікро-ЕОМ МС 0401.

Рис. 2. МАК з фотомікроскопами й щілинним скануючим фотоелектронним мікрометром

 

Рис. 3. МАК із ПЗЗ-камерою на базі ПЗЗ-матриці ISD017AP

В 1993 р. проведено перші ряди спостережень прямих піднесень зір з каталогу FK5, а також визначення їхніх зоряних величин V. Точність визначення координат зір склала 0.30″, а точність вимірювання зоряних величин − 0.12m.

Пізніше (1995−1996 рр.) проведено спостереження зір з набором фільтрів BVR і вдосконалено методику виміру блиску зір. Це дало можливість поліпшити точність визначення зоряних величин і показників кольору зір: σV = 0.08m, σB−V = 0.09m, σB−V = 0.05m.

В 1998 р. був зроблений висновок про необхідність модернізації телескопа. Був обраний підхід, вперше здійснений у США на телескопі FASTT (Flagstaff Astrometric Scanning Transit Telescope) в 1996 р. При цьому як мікрометр використовується ПЗЗ-камера, що працює в режимі синхронного накопичення (drift scan mode). В 2000 р. замість оптичного мікрометра на телескопі була встановлена ПЗЗ-камера на базі ПЗЗ-матриці ISD017AP (рис. 3). Основні характеристики МАК із ПЗЗ-камерою наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Вхідний отвір 180 мм
Фокусна відстань 2335 мм
Фотометрична смуга V (Johnson)
Масштаб 1.394″/пкл
Діапазон зоряних величин V = 11.5m−17m
Режими роботи ПЗЗ-камери
Кадровий:
     Розмір кадру 24.2′ х 28′
     Експозиція 0.01−1000 с
Синхронне нагромадження (drift scan mode):
     Розмір скану за схиленням 24.2′
     Тривалість експозиції зір 108 с x sec δ


Програми спостережень

Спостереження зір у полях з позагалактичними радіоджерелами.

Рис. 4. Розподіл обраних площадок на небесній сфері

З 2001 по 2003 рр. проводилися спостереження зір у площадках з радіоджерелами − об'єктами ICRF з метою створення опорного астрометричного каталогу КМАС1 зір до V = 17m у напрямку на позагалактичні радіоджерела. Список програми включав 192 позагалактичних радіоджерела з каталогу GAOUA99C03 у зоні схилень 0°+30°. Площадки отримано в режимі сканування, й вони мають кутовий розмір 24′ за схиленням й 46′ за прямим піднесенням. На рис. 4 показано розподіл обраних площадок на небесній сфері.

Отриманий каталог КМАС1 містить 115032 зорі в 192 полях. Похибка положень за внутрішньою збіжністю складає 30−50 mas, за зовнішньою (при порівнянні з каталогами CМ13 та UCAC2) − 40−70 mas для зір V < 14m. Помилка фотометричних V даних складає 0.05−0.07m для зір V < 14m. Для зір 16 величини відповідні оцінки складають 160 mas, 200 mas та 0.1m. Похибка положень каталогу складає 30−50 mas за внутрішньою збіжністю, а при порівнянні з каталогами CМ13 і UCAC2 зростає до 30−50 mas для зір V < 14m.

Каталог розміщено у Страсбурзькій базі даних [http://cdsarc.u-strasbg.fr].

 

Спостереження зір в екваторіальній зоні.

Рис. 5. Київський меридіанний аксіальний круг із ПЗЗ-камерою Alta U47

В 2003 році спільно з Астрономічною обсерваторією Київського університету розпочата довгострокова програма спостережень зір в екваторіальній зоні (δ = 0°+30°) з 4-кратним перекриттям сканів. Програма має на меті поширення опорної системи HIPPARCOS−Tycho на зорі до V = 17m, отримання їхніх фотометричних характеристик і визначення власних рухів. У рамках цієї програми з камерою з ПЗЗ-матрицею ISD017AP отримано близько 14000 знімків неба в екваторіальній зоні з майже 6 млн зображень зір. В 2005 році ця ПЗЗ-камера вийшла з ладу.

В 2009 році на Київському меридіанному аксіальному крузі (МАК) була встановлена нова ПЗЗ-камера Apogee Alta U47 (рис. 5).

У новій камері використовується ПЗЗ-матриця e2v CCD47-10 формату 1024 х 1024 пікселів, з розміром піксела 3 х 13 мкм, темновим сигналом 0.66 е/пкл/с і з шумом зчитування 10 е при Т = −20°С. У ПЗЗ-камері використано 16-розрядний аналого-цифровий перетворювач (АЦП). У порівнянні з попередньою камерою з 12-розрядним АЦП це дозволяє реєструвати істотно більш яскраві зорі (переважно опорні зорі Tycho2) без переповнення АЦП за час проходження зображення зорі по всій довжині ПЗЗ-матриці. У такий спосіб діапазон зоряних величин в екваторіальній зоні вдалося розширити з 11.5m−17m до 8.5m−17m. У таблиці 2 наведено основні характеристики київського меридіанного аксіального круга з ПЗЗ-камерою Apogee Alta U47.

 

Таблиця 2

Вхідний отвір 180 мм
Фокусна відстань 2335 мм
Фотометрична смуга V (Johnson)
Масштаб 1.132″/пкл
Діапазон зоряних величин V = 8.5m−17m
Режими роботи ПЗЗ-камери
Кадровий:
    Розмір кадру 19.3′ х 19.3′
    Експозиція 20 мс−183 хв
Синхронне нагромадження (drift scan mode):
    Розмір скану за прямим піднесенням 19.3′
    Тривалість експозиції зір 77 с x sec δ

З новою камерою продовжуються спостереження за довгостроковою програмою спостережень зір в екваторіальній зоні (δ = 0° + 30°), що має на меті створення астрометричного огляду неба в екваторіальній зоні при 4-кратному перекритті сканів поширення опорної системи HIPPARCOS−Tycho на слабкі зорі й для отримання їхніх фотометричних характеристик.