Astronomía de guerra: Cómo seguir haciendo ciencia entre alarmas de bombardeos y recortes
War Astronomy: How to Keep Doing Science Amid Bombing Scares and Budget Cuts.

La doctora Daria Dobrycheva, del Departamento de Astronomía Extragaláctica y Astroinformática del Observatorio Astronómico Principal de la Academia Nacional de Ciencias de Ucrania, durante la entrevista con la Agencia EFE con motivo de su participación en la IAC Summer School, II EDUCADO Training School. EFE/Ramón de la Rocha
Santa Cruz de Tenerife (España), 18 jun (EFE).- En medio de cortes eléctricos, alarmas antiaéreas y unos presupuestos raquíticos por culpa de la guerra, la astrofísica ucraniana Daria Dobrycheva continúa observando el universo y formando a nuevas generaciones de científicos desde Kiev: "Si fuéramos al refugio cada vez que suena la alarma, no tendríamos vida", resumió.
Dobrycheva, investigadora senior en el Departamento de Astronomía Extragaláctica y Astroinformática del Observatorio Astronómico Principal de la Academia Nacional de Ciencias de Ucrania, participa esta semana en La Laguna en la escuela de verano organizada por el programa europeo de colaboración científica Educado, que lidera el Instituto de Astrofísica de Canarias (IAC)...

Dr. Daria Dobrycheva, from the Department of Extragalactic Astronomy and Astroinformatics of the Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine, during an interview with EFE Agency on the occasion of her participation in the IAC Summer School, II EDUCADO Training School.
Santa Cruz de Tenerife (Spain), June 18 (EFE).- Amid power outages, air raid sirens, and meager budgets due to the war, Ukrainian astrophysicist Daria Dobrycheva continues to observe the universe and train new generations of scientists from kyiv: "If we went to the shelter every time the alarm sounds, we wouldn't have life," she summed up.
Dobrycheva, a senior researcher at the Department of Extragalactic Astronomy and Astroinformatics at the Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine, is participating this week in La Laguna in a summer school organized by the European scientific collaboration program Educado, led by the Institute of Astrophysics of the Canary Islands (IAC)...

Ver el original / See the original...>>>

Наука як мистецтво! Науково-популярний журнал Куншт у п'ятницю спільно з INSCIENCE провели просто космічну вечірку в Музеї популярної науки і техніки "Експериментаніум".

А герої вечора, науковці Daria Dobrycheva, Olga Maslova та Костянтин Єршов, розповіли, які експонати їм сподобались найбільше. Як ми сприймаємо різні запахи, як формуються джети у чорній дірі (і що це таке) та чи можна слухати музику зубами, читайте у матеріалі L'Officiel Ukraine

Геннадій Міліневський: "Має бути постійна програма підтримки наукової молоді". Інтерв'ю Telegram-каналу DT.UA, 13-19 липня, випуск 27

Чи справді відбувається глобальне потепління, чи розтане крига Антарктиди, чи збільшується озонова діра?

Про все це, а також про необхідність змінити підходи до навчання й оплати праці молодих учених в інтерв'ю для DT.UA розповідає завідувач лабораторії фізики космосу фізичного факультету Київського національного університету імени Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Національного антарктичного наукового центру Геннадій Міліневський.

Він — координатор супутникового проєкту Aerosol-UA, головний науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України, а також запрошений професор Цзілінського університету в Китаї. Тривалий час займався активними експериментами в космосі, у рамках наукових і військових програм досліджував плазмові утворення в іоносфері, різні хмари в атмосфері. Експерименти стартували ще за допомогою ракет, які запускали в СРСР з Капустиного Яру. Потім, після розпаду радянської імперії, заходився… освоювати Антарктиду, взявши активну участь у передачі британської станції "Фарадей" Україні. І продовжив вивчення космічних явищ уже на станції "Академік Вернадський". За високий професіоналізм, проявлений в екстремальних умовах Антарктиди при виконанні завдань Першої української антарктичної експедиції, нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня...

Інтерв'ю повністю

"Не вона знайшла галактики, а галактики знайшли її".

Дар'я Добричева на UA: Чернігів.#uachernihiv #chernihiv #uachernihivranok

Александра Иванова: «Женщинам строить карьеру в науке зачастую мешают собственные предрассудки»

Астрофизик о возможностях, стереотипах и ролевых моделях для женщин в STEM

Астрофизик Александра Иванова вместе с коллегами из Украины недавно приняла участие в экспедиции экспертов в Таджикистан для оценки возможности восстановления обсерватории в горах Памира на высоте 4300 м. О тех вызовах, с которыми сталкиваются женщины-ученые в Украине и в мире, Александра Иванова, старший научный сотрудник лаборатории физики малых тел Cолнечной системы Главной астрономической обсерватории Национальной академии наук Украины, кандидат физико-математических наук, участница международных научных проектов, жена и мама, рассказала в своей колонке на WoMo.

Інтерв'ю О.Іванової на сайті журналу "WoMo":Женщинам строить карьеру в науке зачастую мешают собственные предрассудки

19 березня 2025 року в Медіацентрі Україна відбулася пресконференція «Майбутнє космічної інженерії в Україні» за участі співробітників ГАО НАН Ураїни. Зокрема, учасники заходу представили унікальний проєкт, який передбачає створення першого студентського космічного приладу – спектрометра для супутника. Його розробка відбуватиметься на базі Головної астрономічної обсерваторії НАН України у співпраці з провідними експертами з космічних технологій.

Як зазначила молодша наукова співробітниця та прессекретарка ГАО НАН України Олена Компанієць, наразі вже розпочався перший етап проєкту, який передбачає створення макета корисного навантаження.

«Проєкт уже працює. Тривають лекції, під час яких студенти отримують теоретичну базу. Після цього, разом із науковими керівниками, вони розпочнуть безпосередню практику. І тут полягає особливість проєкту: ми даємо їм винятково ті знання, які вони будуть використовувати, в перспективі, для створення реальної космічної технології. Спочатку це буде лише прототип. Але ми всі маємо надію, що проєкт буде розвиватися далі, і все це закінчиться тим, що студенти запустять свій власний супутник», – зазначила Олена Компанієць.

Крім того, наразі триває процес реєстрації громадської організації «Bee First», яка буде своєрідним майданчиком для реалізації проєктів у космічній галузі.

За словами завідувача відділу атмосферної оптики та приладобудування Головної астрономічної обсерваторії, кандидата технічних наук Івана Синявського, наразі в рамках проєкту відібрано студентів, які долучені до створення студентського космічного приладу.

«Обирали студентів ми за рівнем їх знань з математики, фізики, програмування. Вони надсилали нам свої мотиваційні листи. Також відбувалися співбесіди, щоб ми могли зрозуміти, чи дійсно ця людина зможе працювати у проєкті. Зараз в нашій команді є сім студентів. Особливість полягає в тому, що ми даємо конкретні знання з фізики, поляризаційних вимірюван, розробки корисного навантаження. Щоб крок за кроком вони навчалися і здобуті знання одразу могли використовувати на практиці», – наголосив Іван Синявський.

Засновник стартапів MySat і Aerobavovna Дмитро Хмара звернув увагу, що подібні студентські ініціативи є поширеною практикою в світі. Водночас в Україні подібні проєкти раніше не реалізовувалися.

«Студентські супутники не є чимось новим. У світі літає зараз десь 2 тис. таких апаратів. Наприклад, ініціатива «Народний супутник». Ці апарати розробили фінські студенти, які вже понад 10 років створюють супутники. В Україні ситуація дещо інша. Так, наприклад, в КПІ роблять невеликі кубсати. Але прикладних технологій в Україні майже немає. Дійсно, студенти знають теорію створення супутників. Але як їх паяти, що робити, щоб вони в космосі не розпалися – цьому, на жаль, немає змоги навчитися. Тому ми плануємо залучати досвід закордонних колег, використовувати міжнародні практики, щоб команда не лише реалізувала конкретний проєкт, але і заклала основи для нових розробок», – підкреслив Дмитро Хмара.

Водночас, як зазначила керівниця ГО «Агенція позашкільної освіти» Руслана Тулупова, реалізація проєктів у космічній галузі матиме стратегічне значення для України. Зокрема, у сферах економіки, національної безпеки, звʼязку, навігації, а також обробки інформації.

«Одна із цілей цього проєкту – створити команду з науковців, вмотивованих студентів, бізнесу та державних інституцій. Наразі у нас немає актуальної космічної програми в Україні, і це створює перешкоди для появи малих космічних стартапів в Україні. Але саме на етапі нашого проєкту ми працюємо над тим, щоб якомога більше висвітлювати тему космосу та його актуальності. Аби привернути увагу потенційних фахівців, яку будуть приймати участь в розробці майбутньої космічної програми. А розвиток цього напрямку дозволить Україні інтегруватися у глобальний космічний ринок», – вважає Руслана Тулупова.

Надалі запланована реалізація другого та третього етапів проєкту. Вони передбачають безпосереднє створення супутника та його подальший запуск у космос. Для реалізації етапів буде проведено пошук коштів як для космічного стартапу. Крім того, розглядається можливість розширення студентської команди та масштабування проєкту.

Повний відеозапис пресконференції

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Наше місце на Місяці.» Лекція А.Василенко в центрі інновацій iHub

Рік розпочався з гучних новин із Місяця: 3 січня китайська автоматична міжпланетна станція «Чан’є-4» здійснила м’яку посадку на зворотному боці супутника Землі, потім ми отримали перші в історії панорамні фото цього зворотного боку, а вже незабаром дізнались про першу вирощену там рослину — бавовник. Усе це породило потужну хвилю обговорень, як людство освоюватиме Місяць, коли ми зможемо добувати там корисні копалини і побудуємо постійну базу. Тож не дивно, що на тематичній лекції кандидата фізико-математичних наук, наукового співробітника Головної астрономічної обсерваторії НАН України Анатолія ВАСИЛЕНКА, яка днями відбулася в київському центрі інновацій iHub, не було вільного місця...

Стаття повністю

radioNV. Полювання на екзопланети

Гостем програми "Академія наук" була Ольга Захожай, кандидат фіз-мат наук, старший науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України