α Андромеди (Альфарет)

2.06

0 08 24.8

+29 05 36

−0.04

−11.8

0.034

B9 IV

β Кассіопеї (Шаф)

2.28

0 09 12.3

+59 09 09

0.38

11.4

0.060

F2 III

α Кассіопеї(Шедар)

2.25

0 40 32.2

+56 32 24

1.18

−4.0

0.014

K0 III

β Кита (Діфта)

2.05

0 43 36.9

−17 59 02

1.03

13.2

0.034

G9.5 III

γ Кассіопеї

1.6−3.0

0 56 44.4

+60 43 10

−0.05

−6.9

0.005

B0 IV

β Андромеди (Мірах)

2.08

1 09 45.6

+35 37 23

1.59

0.3

0.016

M0 III

γ1 Андромеди (Аломак)

2.17

2 03 55.8

+42 19 56

1.40

−11.5

0.009

K3 II

α Овна (Гамаль)

2.02

2 07 12.1

+23 27 53

1.16

−14.3

0.050

K2 III

ο Кита (Міра)

2.0−10.1

2 19 22.2

−02 58 31

1.42

57.8

0.013

M7 III

α Малої Ведмедиці (Полярна)

2.00

2 32 22.4

+89 15 59

0.62

−17.4

0.008

F7 I−II

β Персея (Алголь)

2.1−3.4

3 08 12.1

+40 57 27

−0.01

4.0

0.035

B8 V

α Персея (Мірфак)

1.81

3 24 21.5

+49 51 47

0.51

−2.3

0.005

F5 I

α Тельця (Альдебаран)

0.99

4 35 57.0

+16 30 37

1.48

54.1

0.050

K5 III

β Оріона (Рігель)

0.28

5 14 33.7

−08 12 04

0.02

20.7

0.004

B8 I

α Візничого (Капелла)

0.08

5 16 43.6

+45 59 55

0.80

30.2

0.077

G8 III+G1 III

γ Оріона (Беллатрікс)

1.66

5 25 09.5

+06 21 00

−0.14

18.2

0.013

B2 III

β Тельця (Нат)

1.68

5 26 19.4

+28 36 28

−0.06

9.2

0.025

B7 III

δ Оріона (Мінтака)

2.23

5 32 01.9

−00 17 56

−0.17

16.0

0.004

O9.5 II

ε Оріона (Альнілам)

1.72

5 36 14.3

−01 12 06

−0.12

25.9

0.002

B0 I

ζ Оріона (Альнітак)

1.74

5 40 47.0

−01 56 33

−0.20

18.6

0.004

O9.7 I

κ Оріона (Саїф)

2.06

5 47 46.8

−09 40 10

−0.12

20.5

0.005

B0.5 I

α Оріона (Бетельгейзе)

0.4−1.3

5 55 11.9

+07 24 26

1.74

21.0

0.008

M1−2 I

β Візничого (Менкалінан)

1.90

5 59 33.9

+44 56 51

0.07

−18.2

0.040

A2 IV

β Великого Пса (Мурзім)

1.96

6 22 43.3

−17 57 22

−0.16

33.7

0.007

B1 II−III

γ Близнят (Альхена)

2.02

6 37 44.5

+16 23 56

0.00

−12.7

0.031

A1 IV

α Великого Пса (Сиріус)

−1.44

6 45 10.2

−16 43 01

0.01

−7.6

0.379

A1 V

ε Великого Пса (Адара)

1.53

6 58 38.7

−28 58 22

−0.13

27.3

0.008

B2 II

δ Великого Пса (Везен)

1.84

7 08 24.7

−26 23 38

0.70

34.3

0.002

F8 I

η Великого Пса (Алудра)

2.45

7 24 06.9

−29 18 15

−0.08

41.1

−

B5 Ia

α Близнят (Кастор)

1.9−2.8

7 34 37.9

+31 53 14

0.03

6.0

0.063

A1 V

α Малого Пса (Проціон)

0.40

7 39 19.7

+05 13 25

0.43

−3.2

0.286

F5 IV−V

β Близнят (Поллукс)

1.22

7 45 20.8

+28 01 30

0.97

3.3

0.097

K0 III

α Гідри (Альфард)

1.99

9 27 36.7

−08 39 39

1.45

−4.4

0.018

K3 II−III

α Лева (Регул)

1.41

10 08 23.9

+11 57 53

−0.04

5.9

0.042

B7 V

β Великої Ведмедиці (Мерак)

2.35

11 01 52.3

+56 22 47

0.03

−12.0

0.041

A1 V

α Великої Ведмедиці (Дубхе)

1.82

11 03 45.5

+61 44 53

1.06

−8.9

0.026

K0 III

β Лева (Денебола)

2.13

11 49 05.1

+14 34 09

0.14

−0.2

0.090

A3 V

γ Великої Ведмедиці (Фекда)

2.43

11 53 51.4

+53 41 31

0.04

−12.6

0.039

A0 V

ε Великої Ведмедиці (Аліот)

1.76

12 54 03.1

+55 57 26

0.04

−9.3

0.040

A0

ζ Великої Ведмедиці (Міцар)

2.22

13 23 56.7

+54 55 22

0.05

−5.6

0.042

A1 V

α Діви (Спіка)

1.06

13 25 13.2

−11 09 50

−0.14

1.0

0.012

B1 III−IV+B2V

η Великої Ведмедиці (Бенетнаш)

1.86

13 47 33.6

+49 18 39

−0.10

−13.4

0.032

B3 V

α Волопаса (Арктур)

0.16

14 15 41.0

+19 10 47

1.14

−5.4

0.089

K1.5 III

β Малої Ведмедиці (Кохаб)

2.06

14 50 42.3

+74 09 12

1.48

17.0

0.026

K4 III

α Північної Корони (Гемма)

2.22

15 34 42.5

+26 42 47

0.03

1.7

0.044

A0 V+G5V

δ Скорпіона (Дшубба)

2.30

16 00 21.8

−22 37 23

−0.09

−7.0

0.008

B0.3 IV

α Скорпіона (Антарес)

1.07

16 29 26.3

−26 25 59

1.84

−3.0

0.005

M1.5 I+B2.5 V

η Змієносця (Сабік)

2.43

17 10 24.4

−15 43 32

0.10

−2.4

0.039

A2 V

α Змієносця (Рас Альхаг)

2.09

17 34 57.5

+12 33 35

0.19

12.6

0.070

A5 III

γ Дракона (Етамін)

2.23

17 56 37.1

+51 29 20

1.54

−27.6

0.022

K5 III

α Ліри (Вега)

0.03

18 36 57.3

+38 47 03

0.00

−13.9

0.129

A0 V

σ Стрільця (Нункі)

2.07

18 55 17.8

−26 17 46

−0.14

−11.2

0.015

B2.5 V

α Орла (Альтаїр)

0.93

19 50 48.5

+08 52 11

0.27

−26.1

0.194

A7 V

γ Лебедя (Садр)

2.23

20 22 14.8

+40 15 30

0.69

−7.5

0.002

F8 I

α Лебедя (Денеб)

1.33

20 41 26.9

+45 16 56

0.11

−4.5

0.001

A2 I

ε Лебедя (Генах)

2.49

20 46 13.9

+33 58 20

1.04

−10.6

0.045

K0 III

α Цефея (Альдерамін)

2.47

21 18 35.5

+62 35 16

0.25

−11.5

0.067

A7 V

ε Пегаса (Еніф)

0.7−3.5

21 44 12.6

+09 52 38

1.53

5.2

0.005

K2 I−II

α Південної Риби (Фомальгаут)

1.23

22 57 40.7

−29 37 11

0.14

6.1

0.130

A3 V

β Пегаса (Шеат)

2.1−3.0

23 03 47.9

+28 05 08

1.63

8.7

0.016

M2.5 II−III

α Пегаса (Маркаб)

2.49

23 04 47.2

+15 12 29

−0.01

−2.2

0.023

B9 V_

Словник

Астрономічна одиниця (а.о.):

середня відстань від Землі до Сонця, дорівнює 149.6 млн км.

Паралакс:

явище видимого зміщення тіла на тлі віддаленіших тіл у випадку зміщення спостерігача. Паралактичне зміщення об'єкта пов'язане з відстанню до нього простим тригонометричним співвідношенням. Тому явище паралакса застосовують для визначення відстаней до об'єктів.

Зміну координат світила, спричинену зміною положення Землі в просторі внаслідок її орбітального руху навколо Сонця, називають річним паралаксом. Тобто річний паралакс світила − це кут, під яким з цього світила видно середній радіус земної орбіти. Вимірювання річних паралаксів зір є найточнішим методом вимірювань відстаней приблизно до 100 парсеків та взяте за основу шкали відстаней. Річні паралакси зір дуже малі. Зокрема, для найближчих зір вони мають такі значення: у Проксими Центавра 0.762", у Сіріуса 0.377".

B−V:

показник кольору, різниця між зоряними величинами зорі, виміряними в двох спектральних смугах. Він означає, на скільки зоряних величин зоря в короткохвильовій ділянці спектра яскравіша (слабша), ніж у довгохвильовій. Прийнято, що B−V = 0 для зір спектрального класу A0 головної послідовності. Показник кольору Сонця B−V = 0.65^m.

Координати світила в екваторіальній системі координат:

пряме піднесення (α) дуга небесного екватора, яку відраховують від точки весняного рівнодення вздовж небесного екватора назустріч видимому обертанню небесної сфери до кола схилення світила від 0 до 24 год.

схилення (δ) відлічують від небесного екватора до небесного тіла по дузі великого кола, яке проходить через полюс світу і це тіло (колу схилень). Розрізняють додатне (північне) та від'ємне (південне) схилення, вимірюють від 0 до ±90°.

Парсек:

[від пар(алакс) і сек(унда)] − позасистемна одиниця відстані в астрономії (позначення − пк); 1 пк − це відстань, з якої відрізок завдовжки в 1 астрономічну одиницю, перпендикулярний до променя зору, спостерігають під кутом 1" (або ж це відстань до зорі, паралакс якої дорівнює 1").

1 пк = 30.86x10¹² км = 206 264.81 а.о. = 3.26 світлових років. 1 кпк = 1000 пк, 1 Мпк = 1 000 000 пк. Найближча до Сонця зоря − Проксима Центавра − має паралакс 0.762", що відповідає відстані в 1/0.762 = 1.32 пк.

Променева швидкість:

проекція вектора просторової швидкості космічного об'єкта щодо спостерігача на напрям спостерігач−об'єкт (тобто на напрям променя зору спостерігача).

Світність:

повна кількість енергії, яку випромінює астрономічний об'єкт з усієї поверхні за одиницю часу.

Cвітностей класи:

Відповідно до зменшення світностей зорі поділяються на такі класи світностей, які позначено римськими цифрами: I − надгіганти, II − яскраві гіганти, III − нормальні гіганти, IV − субгіганти, V − нормальні карлики (зорі головної послідовності), VI − субкарлики, VII − білі карлики.

Спектральні класи:

класи, на які розподілено зорі згідно з їхніми спектральними характеристиками. Головним чинником, що визначає вид спектра зорі, є її поверхнева температура. Спектральні класи, що відповідають намряму зменшення температури, утворюють таку головну послідовність: O, B, A, F, G, K, M. Кожний спектральний клас має десять підкласів, які позначають цифрами від 0 до 9. Наприклад, Сонце − це зоря G2 V.