Credit: Peter Garbett of Sharnbrook, UK

Астрономічний      календар

МАРС

Видимість Марса у 2010 році:

Супутники Марса:
орбітальні, фізичні і фотометричні характеристики.

Марс доступний для спостережень з початку року до третьої декади грудня.

У січні Марс з'являється у північно-східній частині неба після смеркання (приблизно о 19 год за київським часом) спочатку в сузір'ї Лева, а від 10 січня − у сузір'ї Рака. Поступово моменти сходу планети переміщуються на більш ранні години, так що після 21 січня Марс видно у східній ділянці неба звечора. Протягом місяця він перебуває на небі цілу ніч, аж до світанку (29 січня − протистояння планети). Блиск Марса протягом січня зросте від -0.8 до -1.2 зоряної величини, видимий діаметр − від 12.7'' до 14''. Планета переміщуватиметься назаднім рухом.

У лютому Марс з'являється на сході (наприкінці місяця − у південно-східній ділянці неба) після настання темряви. Спостерігати планету можна в сузір'ї Рака до самісінького ранку, лише в останню п'ятиденку місяця Марс зникатиме за обрієм за 15 хв до світанку. Протягом місяця блиск планети спаде до -0.7 зоряної величини, видимий діаметр зменшиться до 12''. Марс переміщуватиметься назаднім рухом.

У березні Марс доступний для спостережень після смеркання в південно-східній (наприкінці місяця − у південній) частині неба. Планету видно в сузір'ї Рака до її заходу: на початку місяця − близько 6 год за київським часом, 27 березня − приблизно о 4 год за київським часом, 28-31 березня − біля 5 год вже за літнім часом. Блиск планети далі спадатиме й наприкінці березня становитиме +0.1 зоряної величини. Видимий діаметр зменшиться майже на 3''. Стояння планети відбудеться 11 березня, після чого назадній рух зміниться на прямий.

Протягом квітня й травня планета з'являється з настанням темряви в південній (наприкінці травня − у південно-західній) частині неба спершу в сузір'ї Рака,, а від 12 травня − у сузір'ї Лева. Тривалість видимості все скорочуватиметься. На початку квітня вона перевищуватиме 8 год − Марс заходитиме приблизно о 5 год за київським літнім часом. Наприкінці травня планета перебуватиме на небі понад 4 год і ховатиметься за горизонт приблизно о 1 год 30 хв. Упродовж цих двох місяців блиск Марса далі спадатиме: від +0.1 до +1.1 зоряної величини. Видимий діаметр зменшиться від 9'' до 6''. Планета й далі переміщуватиметься прямим рухом.

На літньому небі Марс видно після смеркання в південно-західній (західній) ділянці. Планета рухається спочатку сузір'ям Лева, а з кінця другої декади липня сузір'ям Діви. Тривалість видимості далі скорочується: наприкінці червня вона перевищує дві години, наприкінці липня Марс видно близько години, а наприкінці серпня − 40 хв. Блиск і видимий діаметр планети впродовж літніх місяців трохи зменшаться. Марс продовжуватиме прямий рух.

Упродовж осінніх місяців планету видно над обрієм після настання темряви спершу на заході, а під кінець осені на південному заході як зорю +1.5 зоряної величини. За цей час Марс пройде сузір'ями Діви, Терезів, Скорпіона і Змієносця. Тривалість видимості повільно скорочуватиметься від 40 до 10 хв. Видимий діаметр планети досягатиме 4''. Марс переміщуватиметься прямим рухом.

На початку грудня Марс спостерігаємо після настання темряви на південному заході в сузір'ї Стрільця як зорю +1.3 зоряної величини, котра за десять хвилин зникає за виднокрай. У третій декаді грудня планета сховається в променях Сонця.

 

Сполучення Марса з планетами:

з Меркурієм 21 листопада (о 1h UT Меркурій на видимій відстані 1.7° S від Марса);

з Венерою 23 серпня (о 21h UT Венера на видимій відстані 2° S від Марса) та 29 вересня (о 6h UT Венера на видимій відстані 6° S від Марса);

та з Сатурном 1 серпня (о 20h UT Марс на видимій відстані 1.9° S від Сатурна).

НЕ СПЛУТАЙТЕ:

(1) Марс з Сатурном з кінця липня до початку серпня, коли Сатурн є яскравішим об'єктом.

(2) Марс з Венерою з початку серпня до початку вересня, коли Венера є яскравішим об'єктом.

(3) Марс з Меркурієм в другій половині листопада, коли Меркурій є яскравішим об'єктом.

 

Марс пройде на видимій відстані:

0.9° N від Регула (α Лева) 6 червня (о 15 год UT);

2° N від Спіки (α Діви) 4 вересня (о 14 год UT);

4° N від Антареса (α Скорпіона) 10 листопада (о 4 год UT).

Ефемериди Марса у 2010 році:

Дата

Пряме
піднесення

Схилення

Зоряна
величина

Дата

Пряме
піднесення

Схилення

Зоряна
величина

на 0 год UT

на 0 год UT

Січень 1

9h 29.9m

+18° 45'

-0.8m

Липень 4

11h 04.8m

+6° 50'

+1.3m

Січень 17

9h 14.1m

+20° 33'

-1.1m

Липень 20

11h 38.9m

+2° 58'

+1.4m

Лютий 2

8h 48.9m

+22° 30'

-1.2m

Серпень 5

12h 14.2m

-1° 05'

+1.5m

Лютий 18

8h 25.7m

+23° 39'

-0.9m

Серпень 21

12h 50.8m

-5° 14'

+1.5m

Березень 6

8h 14.1m

+23° 46'

-0.5m

Вересень 6

13h 29.2m

-9° 20'

+1.5m

Березень 22

8h 16.1m

+23° 05'

-0.1m

Вересень 22

14h 09.6m

-13° 16'

+1.5m

Квітень 7

8h 29.2m

+21° 50'

+0.3m

Жовтень 8

14h 52.5m

-16° 52'

+1.5m

Квітень 23

8h 49.9m

+20° 05'

+0.6m

Жовтень 24

15h 38.1m

-19° 57'

+1.4m

Травень 9

9h 15.7m

+17° 52'

+0.8m

Листопад 9

16h 26.5m

-22° 21'

+1.4m

Травень 25

9h 44.6m

+15° 12'

+1.0m

Листопад 25

17h 17.3m

-23° 51'

+1.3m

Червень 2

9h 59.9m

+13° 43'

+1.1m

Грудень 11

18h 10.0m

-24° 18'

+1.3m

Червень 18

10h 31.7m

+10° 27'

+1.2m

Грудень 27

19h 03.5m

-23° 37'

+1.2m

Видимий шлях Марса у 2010 році:

початок (1):

Видимий шлях Марса у 2010 р. (початок 1)

продовження (2):

Видимий шлях Марса у 2010 р. (продовження 2)

продовження (3):

Видимий шлях Марса у 2010 р. (продовження 3)

закінчення (4):

Видимий шлях Марса у 2010 р. (закінчення 4)

 

Планетними конфігураціями називають положення планет на небі відносно Сонця (точно кажучи - просторові положення планет відносно Сонця та Землі). Під час сполучення планети із Сонцем різниця їхніх екліптичних довгот дорівнює нулеві, під час протистояння - 180°. Моменти сполучення планети з Місяцем (або однієї планети з іншою) - це моменти, коли їхні прямі піднесення однакові. У разі сполучення планет буква N указує, що перша планета перебуває вище проти другої, буква S - перша планета міститься нижче за другу. Моменти стояння планет - це моменти, коли швидкість зміни їхніх прямих піднесень дорівнює нулю.

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

Важливо: Час на всіх сторінках − UT (Всесвітній час).
Для Києва місцевий час = UT + 2h (та місцевий час = UT + 3h за літнім часом).