Станція довгобазової радіоінтерферометрії "Сімеїз"
Лабораторії радіоастрономії Кримської астрофізичної обсерваторії

Результати

1.	Було отримано оцінки горизонтальної швидкості Сімеїзського радіотелескопу, використовуючи РНДБ-спостереження, які проводилися за геодинамічними програмами протягом 1994-2000 рр. Положення станції "Сімеїз" на епоху 1997.0 і швидкість її зміни в системі ITRF97 - 32,8 ± 0.9 мм/рік у напрямку північ-схід. Аналіз 3 млн. РНДБ-спостережень дозволив зробити висновок, що станція рухається зі швидкістю 2,8 ± 0,9 мм/рік у напрямку південь-північ по відношенню до Євразійської тектонічної плити, яка вважається жорсткою.
2.	Варіації мм випромінювання більш ніж 30 позагалактичних радіоджерел було вивчено, отримано також дані про їх максимум випромінювання і амплітуду випромінювання.
3.	Згідно спостережень Місяця на 3,6 см н станціях "Кашима" (Японія) 15, 16, 18 листопада 1999 року і одночасних спостережень на 6,2 см на станціях "Сімеїз" (Україна) та "Пущино" (Росія) 17-19 листопада 2001 року, не виявлено впливу дощу Леонід на місячний радіопотік. Пошук викликаних зіткненнями радіоспалахів результатів не дав; верхня межа таких спалахів становить 2*10-8 Дж/Гц на 6,2 см.
4.	Шість радарних експериментів для дослідження планет Земної групи, навколоземних астероїдів і космічного мусора, було проведено протягом 1999-2003 років за участю планетарного радара РТ-70 ("Євпаторія", Україна) і приймальних антен РТ-64 ("Bear Lakes", Росія), РТ-32 ("Ното", Італія), РТ-32 ("Торун", Польща), РТ-25 ("Шанхай", Китай), РТ-25 ("Урумчі", Китай), РТ-22 ("Сімеїз", Україна) та інші. Поєднання радарів і РНДБ дало змогу отримати новий інструмент для вимірювання короткоперіодичних змін власного обертання планет і визначення орбіт тіл Сонячної системи у радіосистемі координат. Зареєстровано ехо-сигнали від 25 космічних об'єктів на геостаціонарній, напівеліптичній та півдобовій орбітах, а також від Венери і Марса. Отримано точне доплерівське зміщення, головний період обертання і оцінки розмірів для деяких об'єктів.